12 січня 2026 року
м. Київ
справа № 203/6443/24
провадження № 61-15334ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від22 жовтня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просив суд: 1) скасувати наказ відповідача від 08 жовтня 2024 року № E.DN-УВ-2024-8012172-п, про його звільнення з роботи; 2) поновити його на роботі у АТ КБ «ПриватБанк» на посаді провідного програміста Департаменту з розробки авторизаційних систем; 3) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 жовтня
2024 року, з урахування середньоденного заробітку у розмірі 4 665,84 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Циб С. В., задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 19 червня 2025 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 08 жовтня 2024 року № E.DN-УВ-2024-8012172-п про звільнення з роботи ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на посаді провідного програміста Департаменту з розробки авторизаційних систем з 09 жовтня
2024 року.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 264 361,34 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено до негайного виконання судове рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць
у розмірі 100 309,11 грн.
28 листопада 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» вперше звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, яка підписана головним юрисконсультом департаменту судового захисту Мужевською Є. Л., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2025 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», яка підписана головним юрисконсультом департаменту судового захисту Мужевською Є.Л., визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-15000ск25).
07 грудня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» шляхом формування документа у системі «Електронний суд» повторно звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року (повний текст складено 03 листопада 2025 року), в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 19 червня
2025 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 11 грудня 2025 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику:
1) доплатити судовий збір на підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі; 2) подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк АТ КБ «ПриватБанк»шляхом формування документа
у підсистемі «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2025 року, а саме надало до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із відповідними доказами на підтвердження поважності пропуску строку та докази на підтвердження доплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, доданому до заяви, наданої на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки копія повного тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року, було надіслано у підсистемі «Електронний суд» 07 листопада 2025 року, після чого, звернулося до суду із касаційною скаргою у встановлений законом строк на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2025 року касаційну скаргу було повернуто заявникові та доставлено до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» 06 грудня 2025 року повторно звернулося із касаційною скаргою 07 грудня 2025 року. На підтвердження вказаних обставин заявник надає відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені заявником обставини, а також надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено
з поважних причин, а тому його слід поновити.
2. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження.
3. Крім того заявник, у клопотанні, доданому до касаційної скарги, порушує питання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 203/6443/24 у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 164 052,23 грн до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
На обґрунтування зазначає, що примусове виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду може призвести до незворотних наслідків та ускладнить поворот виконання рішення суду у разі задоволення касаційної скарги та порушить права та законні інтереси відповідача. Вказує, що постановою заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04 листопада
2025 року було відкрито виконавче провадження № 79494851 про примусове виконання рішення у частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 264 361,34 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню (пункт 2 частини першої статті 430 ЦПК України), тому у цій частині судове рішення не підлягає зупиненню. Отже, постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року у цій частині підлягає негайному виконанню, а тому не підлягає зупиненню.
Наведені заявником доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 430, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року.
Витребувати із Центрального районного суду м. Дніпра вищевказану цивільну справу (№ 203/6443/24).
Заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року задовольнити.
Зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня
2025 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою
і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати чотирнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14
ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк