Ухвала
08 січня 2026 року
м. Київ
справа № 359/10024/21
провадження № 61-14279ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дундар І. О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини,
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року в справі № 359/10024/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110302384), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115383139) та постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120313740), задоволено позов ОСОБА_2 та визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
23 липня 2025 року не погоджуючись із рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року.
14 листопада 2025 року неповнолітній ОСОБА_3 через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Крату В. І. Судді, які входять до складу колегії: Краснощоков Є. В., Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року:
відкрито касаційне провадження в справі та витребувано справу із суду першої інстанції;
у задоволенні заяви ОСОБА_3 прозупинення виконання та дії ухвали Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року відмовити.
16 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року повернуто, оскільки статтею 397 ЦПК України не передбачено такої конструкції як приєднання учасника справи до касаційної скарги особи, яка не брала участі, оскільки таке право є лише для приєднання до скарги учасника справи, на стороні якого він виступав в суді першої інстанції.
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Крата В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. у зв'язку з необґрунтованістю заявленого відводу передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2026 року у задоволенні заяви про відвід судді Крата В. І. відмовлено.
Касаційний суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
08 січня 2026 року Строганов С. А. через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Дундар І. О.Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Дундар І. О. вже приймала участь у розгляді цивільної справи № 359/12255/21 у провадженні № 61-12861св24, що дає підстави сумніватись в об'єктивності та неупередженості при розгляді цієї справи. Аналіз практики ЄСПЛ дає змогу виокремити різні підстави, наявність яких може ставити під сумнів функціональну неупередженість суду. Одним із таких випадків є попередня участь судді у розгляді справи між тими самими сторонами, що визнається в тій чи іншій інтерпретації підставою для відводу судді в цивільному процесуальному праві у всіх правопорядках. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 36, 39, 41 ЦПК України, приймаючи до уваги наявні умови для дискримінації при розгляді справи, ОСОБА_1 заявляє відвід судді Дундар І. О., а також висловлює їй недовіру.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви про відвід судді Дундар І. О. свідчить, що доводи ОСОБА_1 обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про те, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності указаного судді. Участь судді Дундар І. О. у розгляді справи № 359/12255/21 (провадження № 61-12861св24) не є підставою для відводу (самовідводу) судді, оскільки у справі № 359/12255/21 касаційний суд вирішував питання про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Натомість касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року в справі № 359/10024/21 подана неповнолітнім ОСОБА_3 , який звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у справі.
Окрім цього, аргументи заяви про відвід суддів не свідчать про наявність обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу).
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З урахуванням необґрунтованості заявленого ОСОБА_1 відводу судді Дундар І. О., питання про відвід судді, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дундар І. О. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков