Справа № 456/7219/25
Провадження № 2/456/745/2026
про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., отримавши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною власністю та зміну черговості спадкування,-
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання, яким встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без шлюбу, з 01 квітня 1986 року і по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири по АДРЕСА_3 . Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги та визнати за нею право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 справу розподілено судді О. Ю. Писареву.
Вивчивши позовну заяву та документи додані до неї, приходжу до переконання, що така подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з вимогами п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Отже, у позовній заяві повинна бути зазначена дійсна ціна позову, а також документально підтверджена ціна позову.
На виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а від так подана позовна заява містить вимоги майнового характеру. Пунктом 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачем на підтвердження вартості квартири не подано жодного доказу.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.
Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
В якості доказу дійсної вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або висновок суб'єкта оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Отже, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Тобто, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і в якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Від так аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
07.01.2026 представником позивача адвокатом Дмитрович Наталією Василівною долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 1331,20 грн.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання позову майнового характеру із врахуванням ціни позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних належних доказів на підтвердження визначеної вартості майна, та сплатити такий судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням вартості спірного майна; крім того, позивачу необхідно сплатити судовий за кожну вимогу немайнового характеру; та долучити квитанції про сплату до матеріалів справи.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами рахунків Стрийського міськрайонного суду Львівської області:
Отримувач коштів ГУК Львiв/Стрийська тг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294,
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.),
Рахунок отримувача UA038999980313111206000013941,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Стрийський міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, позовна заява не містить.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Всупереч наведеному, в позовній заяві зазначено «попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає суму сплаченого судового збору в розмірі ……грн. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі».
Тобто, позивачем не виконано вимоги пунктів 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак, з Акту, складеного старшим секретарем суду М. Попадюк, секретарями суду: Н. Федисів, Л. Захарків, вбачається, що при надходженні заяви від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відсутні додатки, а саме: копія свідоцтва про смерть, інформаційна довідка з реєстру прав нерухомого майна.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, подальший рух позовної заяви неможливий і позивачу слід надати термін для усунення вказаних недоліків.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною власністю та зміну черговості спадкування залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. Ю. Писарев