Справа № 455/2417/25
Провадження № 3/455/50/2026
Іменем України
13 січня 2026 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , який тимчасово проживає в АДРЕСА_2 ( готель «Білаки») , офіційно не працевлаштованого, торгує різними товарами, має на утриманні неповнолітню дитину, номер засобу зв'язку - НОМЕР_1 , 23.08.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП)
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
19 листопада 2025 року о 10 годині 46 хвилин у м. Добромиль, площа Ринок, 34 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault Megan, н.з НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування транспортним засобом особою, яке не має права керування таким транспортним засобом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення двічі призначалося до судового розгляду.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, а саме надісланням SMS на номер телефону НОМЕР_3 , який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, і який ОСОБА_1 особисто надав працівникам поліції, та засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор АТ «Укрпошта» R067065106725), яке повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Направлення повістки рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки її отримання адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18). У справі "Гарячий проти України" (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Вважаю, що для забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вжито всі можливі засоби, однак в судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов'язкова. Вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді цієї категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа, не обов'язкова. Вважаю за можливе розглянути справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Винність ОСОБА_1 доводиться такими доказами по справі:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517399 від 19.11.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Renault Megan, н.з НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, за що притягався до адміністративної відповідальності протягом року;
-інформацією з рапортапрацівника поліції від 19.11.2025 року, відповідно до якого в ході патрулювання було зупинено автомобіль марки Renault Megan, н.з НОМЕР_2 , водієм якого виявився ОСОБА_1 ;
-даними довідки про повторність вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП, яка містить інформацію, що за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» ІТС» Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, не має;
-копією постанови серії ЕНА №5556151 від 23.08.2025 року, складеної лейтенантом поліції УПП в Закарпатській області, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
-відеозаписами, долученими до матеріалів справи, на яких зафіксовано що працівники поліції зупинили автомобіль за кермом якого перебував ОСОБА_1 та попросили надати документи. Він надав документи. Поліцейський повідомив, що надані документи не підтверджують права керування транспортним засобом. ОСОБА_1 повідомив, що є громадянином Молдови. Не має посвідки на постійне місце проживання в України, тому вимушений їздити в Молдову. В Україні не має постійного місця проживання. На питання, чому керує транспортним засобом, не маючи такого права, не надав конкретної відповіді. Поліцейський роз'яснив йому його права.
Аналізуючи докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановила.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановила.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, поведінку, беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуванихмінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом та строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки не має даних про те, що автомобіль Renault Megan, н.з НОМЕР_2 , належить порушнику, в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.23, 30, 33, 40-1, ч.5 ст.126, 282, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шісдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, кодкласифікації доходів бюджету: 21081300
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконанняпостанови зправопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя С.М. Івасенко