ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2026Справа № 910/10752/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант"
про стягнення 36 331,59 грн
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - відповідач) про стягнення 36 331,59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (подачі заяв по суті).
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 05.09.2025 о 23:17 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою 06.09.2025.
16.09.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України подані відомості станом на 28.11.2020 щодо полісу № АО-005951089.
06.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов.
09.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
14.10.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 15.10.2025 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про поновлення строку для подання відзиву на позов задоволено; поновлено строк для подання відзиву на позов та прийнято відзив до розгляду.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень електричної енергії, оголошенням повітряних тривог та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням (викликом представників сторін).
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
28.11.2020 у м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу "DACIA", д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ), та транспортного засобу "CHEVROLET", д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
У судовому порядку водія транспортного засобу "DACIA", д.н.з. НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (постанова Дарницького районного суду від 21.01.2021 у справі № 753/25860/21).
Відповідно до інформації з Централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "DACIA", д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ), на дату настання Події одночасно була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (надалі - Позивач) за полісом EP-158042931 та ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (надалі - Відповідач) за полісом АО-005951089.
Таким чином, як вказує позивач у позові, вищевказана ДТП є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому правовідносини між страховими компаніями регулюються положеннями Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020 (надалі - Порядок).
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування позивачем розраховано страхове відшкодування (страховий акт № 24460/1 від 12.05.2021) у розмірі 31 168,64 грн, яке було сплачено відповідно до платіжного доручення № 6809 від 12.08.2025.
Крім того, до позовної заяви позивачем додано вимогу про сплату страхового відшкодування № 24460/24460/2 від 20.10.2021, адресовану ОСОБА_1 , а також заяву про перегляд прийнятого рішення № 2705-05 від 27.05.2022, адресовану відповідачу у даній справі, яка надіслана на електронну пошту відповідача.
Відповідно до Звіту № 114996 від 18.06.2022 про оцінку колісного транспортного засобу станом на 15.12.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "CHEVROLET", д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без ПДВ на запасні частини складає 34 488,77 грн.
Також до відповіді на відзив позивачем долучено лист відповідача № 4393 від 09.12.2020, в якому останній вказує, що бажає долучитись до процесу врегулювання події, а також в огляді пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим просив позивача надати всю наявну інформації та документи на електронну адресу відповідача.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач не здійснив виплату частки страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 13 584,32 грн, а саме 31 168,64 (виплаченого страхового відшкодування) поділеного на 2 за мінусом франшизи поліс АО-005951089 у розмірі 2.000,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 5 297,69 грн, пені у розмірі 16 151,07 грн, 3% річних у розмірі 1 298,51 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач вказує наступне:
- 19.08.2021 відповідно до Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Порядок), ТДВ «СГ «Оберіг» звернулося до Відповідача з заявою на виплату частки страхового відшкодування у розмірі 15 584,32 грн., що становить 50% від розміру сплаченого страхового відшкодування на користь власників пошкодженого ТЗ CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_3 . Таким чином, позивач, як вказує відповідач, не дотримався вимог чинного законодавства України в частині здійснення заходів для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме щодо: невідкладного повідомлення іншого страховика про настання події, що містить ознаки страхового випадку; забезпечення такому страховику можливості брати участь у розслідуванні страхового випадку; повідомлення іншого страховика про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення;
- крім того, порушення пункту 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок), не погодив з усіма іншими страховиками, зокрема, з відповідачем розмір шкоди;
- у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про забезпечення Позивачем ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» можливості для прийняття участі в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого майна).
Розглянувши надані суду докази, суд вказує про наступне.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про страхування" предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).
Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.02.2020 № 464/2020 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 статті 2 Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками, при цьому наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, є достатнім доказом виконання страхувальником свого обов'язку повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.
Поряд з цим, обов'язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено пунктом 34.1 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (не залежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом 1961 (Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення.
З матеріалів справи вбачається, що інформацію про страховий випадок Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" щонайпізніше отримало 11.02.2021, що підтверджується датою подання останньому заяви про виплату страхового відшкодування, яка долучена до позовної заяви.
У той же час, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження повідомлення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", як і інших доказів, що свідчать про невідкладне, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження до позивача інформації про страховий випадок, повідомлення у письмовій формі (у тому числі за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) відповідача про означену подію (страховий випадок).
Крім того, позивачем не надано доказів, які свідчать про забезпечення ним Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" можливості прийняти участь у розслідуванні страхового випадку, зокрема, в огляді наявних документів та пошкодженого майна, а також доказів фактичного повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату потерпілій особі страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Позивач у позові стверджує, що 28.11.2020 на офіційну електронну адресу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" було направлено повідомлення про настання страхової події та пропозицію щодо спільного врегулювання. Повідомлення містило всю необхідну інформацію, включно з ідентифікаторами страхового випадку, і давало змогу Відповідачу вчасно долучитися до процесу врегулювання.
Поряд з цим, як встановлено судом під час розгляду справи, листом від 09.12.2020 відповідач просив надати для аналізу всю наявну інформацію та документи, а також вказував що бажає долучитись до огляду пошкодженого майна та забезпечити таку можливість попередньо узгодивши зручний час для проведення огляду.
Позивачем не надано суду доказів надання відповідачу необхідної інформації та забезпечення останньому можливості огляду пошкодженого транспортного засобу
При цьому, як свідчать матеріали справи, подальше звернення позивача до відповідача здійснено 19.08.2021, проте до вказаної заяви не було додано жодних документів, які підтверджують перелік та обсяг зафіксованих на транспортному засобі CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджень, про що й було повідомлено позивача листом від 17.09.2021.
Вказаним листом ТДВ СК «Альфа-Гарант» було повідомлено позивача про те, що за відсутності необхідного пакету документів у ТДВ СК «Альфа-Гарант» немає можливості прийняти рішення, а тому строк розгляду справи було призупинено до моменту отримання страховиком необхідних документів.
Крім того, суд вказує, що долучений до позовної заяви звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 18.06.2022 №114996 не може бути взято до уваги, оскільки оплата страхового відшкодування відбулася на підставі ремонтної калькуляції, а не вказаного звіту.
Також суд наголошує, що вказана ремонтна калькуляція не була погоджена з ТДВ СК «Альфа-Гарант», а вищезазначений звіт про оцінку виконано практично через 2 роки після настання дорожньо-транспортної пригоди 20.11.2020.
Крім того, суд вказує, що відповідно до пункту 5 Порядку (на який посилався позивач) страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Для реалізації права, зазначеного у пункті 5 Порядку, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи, на підставі яких визначено розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі, якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.
Під час розгляду даної справи позивачем не доведено, що ним виконані умови вищевказаних вимог пункту 5.1 Порядку.
У той же час, відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і Гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи те, що позивачем не було дотримано вимог чинного законодавства України та Порядку в частині своєчасного повідомлення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про настання події, що містить ознаки страхового випадку, забезпечення відповідачу можливості брати участь в розслідуванні страхового випадку та своєчасного повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, а також вимог щодо надання до заяви про страхове відшкодування належних документів, на підставі яких визначено розмір шкоди, що, у свою чергу, призвело до неможливості встановлення відповідачем причин та обставин настання дорожньо-транспортної пригоди та визначення розміру заподіяної шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 13 584,32 грн частки не виплаченого страхового відшкодування.
Стосовно інших заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 5 297,69 грн втрат від інфляції, 16 151,07 грн пені та 1 298,51 грн 3% річних, суд зазначає, що такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення 13 584,32 грн частки не виплаченого страхового відшкодування, в якій судом відмовлено, а тому також не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і Гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, а також інші судові витрати залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.01.2026.
Суддя О.Г. Удалова