ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.01.2026Справа № 910/9596/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтекстиль"
про стягнення 41799,84 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтекстиль" про стягнення за договором оренди нерухомого майна від 01.08.2023 № 010823-35 заборгованості в розмірі 40 630,75 грн., пені в розмірі 835,17 грн., інфляційних втрат у розмірі 252,82 грн. та 3% річних у розмірі 81,10 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.08.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 010823-35, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - Майно), розташоване в Чернігівській області, Корюківський район, смт. Сосниця, вул. Богдана Хмельницького, 16, загальною площею 97,2 м2 для розміщення виробничого приміщення.
У пункті 1.4 Договору вказано, що електронна пошта Орендаря для сервісу електронного документообігу - ukrspectekstil@gmail.com.
Згідно з п. 1.5 Договору сторони узгодили, що первинні документи за Договором складаються в електронній формі.
Відповідно до п. 2 Договору передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту приймання-передачі майна, який є додатком № 1 до цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання такого Акту.
Згідно з п. 3.1 Договору за домовленістю сторін орендна плата згідно з розрахунком (додаток2) становить: 42,70грн. за 1 м2 без ПДВ, що становить 4150,00грн. без ПДВ на місяць за орендовану площу 97,2 м2 . Додатково до орендної плати враховується ПДВ за ставкою 20%. Загальний розмір орендної плати за повний місяць оренди становить 4980,00 з ПДВ на місяць за орендовану площу 97,2 м2. Орендар сплачує вартість наданий йому комунальних послуг з розрахунку (додаток 2), прикладеному до Договору, який являється його невід'ємною частиною.
У пункті 3.2. Договору вказано, що починаючи з 01 серпня 2024 року кожного року оренди, ставки плати за користування майном (за приміщення, за виключенням плати за послуги з утримання комерційного нерухомого майна), автоматично збільшуються на 10%(десять відсотків) від ставок, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що такі зміни ставок плати за користування майном та розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.
Відповідно до п. 3.5 Договору - до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, Орендодавець надає Орендарю у спосіб, визначений Договором, Рахунок Акт, який є одночасно актом наданих послуг і підтверджує обсяг та вартість послуг оренди за звітний місяць.
Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати Орендної плати за Договором.
Цей Договір набирає чинності після підписання його Сторонами і діє до « 01» липня 2026 року включно та до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).
Відповідно акту приймання-передачі майна від 01.08.2023 позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов Договору № 010823-35 від 01.08.2023 нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване в Чернігівській області, Корюківський район, смт. Сосниця, вул. Богдана Хмельницького, 16, загальною площею 97,2 м2 для розміщення виробничого приміщення.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем на електронну адресу відповідача за період з січня 2025 року по червень 2025 року надсилались рахунки - акти на оплату орендної плати на суму 46656,55 грн., а саме: №АНП486 від 31.01.2025р. на суму 9749,81 грн., №АНП7991 від 28.02.2025р. на суму 10158,25 грн., №АНП5816 від 31.03.2025р. на суму 9680,57 грн., №АНП23595 від 30.04.2025р. на суму 8668,32 грн., №АНП32512 від 31.05.2025р. на суму 5478,00 грн., №АНП41448 від 16.06.2025р. на суму 2921,60 грн. На підтвердження направлення вказаних документів позивачем надано реєстр актів наданих послуг із зазначенням статусу документів - чекає на підпис.
Оскільки відповідач оплату орендної плати за період з січня 2025 року по червень 2025 року вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, за відповідачем утворився борг у розмірі 40 630,75 грн.
Відтак, позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.06.2025 №1.05.002.004.005.-24971-25, направлення якої підтверджується накладною від 26.06.2025 № 0100100300529 та фіскальним чеком.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Судом установлено, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна від 01.08.2023 № 010823-35 позивачем на електронну адресу відповідача за період з січня 2025 року по червень 2025 року надсилались рахунки - акти на оплату орендної плати на суму 46656,55 грн., з якої відповідачем сплачено 6025,80 грн., у зв'язку з чим виник борг у сумі 40 630,75 грн.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 40 630,75 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 835,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 252,82 грн. та 3% річних у розмірі 81,10 грн., нараховані за кожним актом з урахуванням часткової оплати та до 20.06.2025 року.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п. 7.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 835,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 252,82 грн. та 3% річних у розмірі 81,10 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України понесені позивачем витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтекстиль" (02157, м. Київ, вул. Сиваська, будинок 1-А; ідентифікаційний код 44732254) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) 40 630 (сорок тисяч шістсот тридцять) грн. 75 коп. основного боргу, 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 17 коп. пені, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 81 (вісімдесят одну) грн. 10 коп. трьох процентів річних, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова