вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
13.01.2026м. ДніпроСправа № 904/6120/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Комунального закладу "Тернівський міський центр культури і дозвілля", м. Тернівка, Дніпропетровська обл.,
про стягнення боргу, трьох відсотків річних, пені та інфляційних втрат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального закладу "Тернівський міський центр культури і дозвілля" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 29 376,37 грн, з яких: основний борг у сумі 25 738,99 грн; пеня у сумі 3 151,92 грн; 3% річних у сумі 305,71 грн, інфляційні втрати у сумі 179,75 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
В межах строків, передбачених ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" усунуло недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідач в порушення вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не зареєстрував, чим обмежує можливість обміну (надсилання та отримання) документів (в тому числі процесуальних документів) між судом та юридичною особою.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2025 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
Відповідач отримав копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2025 про відкриття провадження 24.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 067037190370.
Відповідач відзив на позов не надав.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №03-7359/24-БО-Т від 23.12.2024, в частині порушення строків виконання грошового зобов'язання .
У зв'язку із простроченням виконання свого зобов'язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у сумі 3 151,92 грн; 3% річних у сумі 305,71 грн, інфляційні втрати у сумі 179,75 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним закладом "Тернівський міський центр культури і дозвілля" (споживач) укладено договір постачання природного газу №03-7359/24-БО-Т від 23.12.2024 (арк.с.19).
Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що за договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2024 по 31 березня 2025 (включно), в кількості 6,00000 тис.куб.м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (пункт 2.1.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Згідно пункту 3.2 договору, постачання газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:
ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 553,89 грн.
В пункті 4.3 договору вказано, що загальна вартість договору на дату укладення становить 82 769,45 грн, крім того ПДВ 16 553,89 грн, разом з ПДВ 99 323,34 грн.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу
- до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Згідно п. 6.2. договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 111 513,40 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Відповідачу у спірний період.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 11.09.2025 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: 56XS000110MG900Y) спожито природний газ з ресурсу Позивача у відповідних обсягах за спірний період, які вказані в позовній заяві.
Відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив частково в сумі 85 774,41 грн. Залишок непогашеної заборгованості становить 25 738,99 грн, що і стало причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частин 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки природного газу.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати постачання газу. Враховуючи зміст пункту 5.1 Договору, строк оплати за поставлений природний газ є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 25 738,99 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 18.02.2025 по 30.09.2025 у розмірі 3 151,92 грн.
Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3 151,92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 305,71 грн за період з 18.02.2025 по 30.09.2025 та інфляційних втрат у розмірі 179,75 грн за період червень - вересень 2025.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є правильним.
Відтак, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 305,71 грн інфляційних втрат у розмірі 179,75 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І ДОЗВІЛЛЯ" (Україна, 51500, Дніпропетровська обл., місто Тернівка, БУЛЬВАР ШАХТАРСЬКОЇ СЛАВИ, будинок 1-А, код ЄДРПОУ: 37022585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) основний борг у сумі 25 738,99 грн; пеню у сумі 3 151,92 грн; 3% річних у сумі 305,71 грн, інфляційні втрати у сумі 179,75 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова