Справа № 350/1651/25
Номер провадження 2/350/131/2026
09 січня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 7 листопада 2025 року звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 11 червня 2013 року вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, у період якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , який проживає з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні. З жовтня 2025 року відповідач із сім'єю не проживає. Позивачка в судове засідання не прибула, однак 9 січня 2026 року спрямувала до суду заяву про зменшення позовних вимог та просила стягувати з відповідача на її користь на утримання сина аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно до досягнення сином повноліття. Розгляд справи просила проводити без її участі. Відповідач у судове засідання не прибув, однак спрямував до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав частково та згоден сплачувати аліменти для утримання сина в твердій грошовій сумі щомісячно по 5 000 грн. Розгляд справи просив завершувати без його участі. У письмових поясненнях від 20 грудня 2025 року зазначив, що заявлена позивачкою до стягнення сума аліментів у розмірі 10 000 грн щомісячно на утримання сина є надто завищеною та не відповідає усталеній судовій практиці. Вважає, що розмір аліментів має бути обґрунтованим, справедливим і співмірним як із потребами дитини так і з його фінансовими можливостями. Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 10 листопада 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого. Суд установив, що сторони 11 червня 2013 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ) та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), який згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 24 жовтня 2025 року, складеного уповноваженою на те комісією, проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . За змістом статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частини першої статті 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. У частині першій статті 182 Сімейного кодексу України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оцінив та дослідив усі докази по справі в їх сукупності, враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька та, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги (з урахуванням їх зменшення) слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
При цьому суд бере до уваги, що сторони погодили між собою розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 5000 грн, а тому вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до приписів статті 191 Сімйеного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно приписів статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Враховуючи, що у відповідності до приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів на утримання дітей до суду, то у такому разі судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 354-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-182, 183 Сімейного кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 7 листопада 2025 року і до повноліття дитини. Виконання цього рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106). Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 . Текст рішення складений 9 січня 2026 року.
Суддя Сокирко Л.М.