Справа №344/4347/25
12 січня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна подружжя спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,
11 березня 2025 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник позивача - адвокат Зварич Юлія Анатоліївна до ОСОБА_2 про визнання майна подружжя спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
11 березня 2025 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
12 березня 2025 року ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т. М. цивільна справа №344/4347/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник позивача - адвокат Зварич Юлія Анатоліївна, до ОСОБА_2 про визнання майна подружжя спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, направлена до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області за підсудністю.
09 квітня 2025 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла судова справа №344/4347/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2025 року головуючим по справі визначений суддя Куценко О. О.
Ухвалою від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 26 червня 2025 року закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання 12 січня 2026 року учасники не з'явилися будучи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.
12 січня 2026 року позивачка подала до суду письмову заяву, в якій просить закрити провадження у справі про поділ майна подружжя, у зв'язку з відмовою від позову. Зазначила, що їй відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши заяву позивачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч.1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 206, п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, сторона попереджена про наслідки відмови від позову, оскільки, провадження у справі закривається і вона не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Таким чином суд констатує, що підстав для неприйняття відмови позивачки ОСОБА_1 від її позовних вимог до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - не встановлено.
Також суд роз'яснює наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, зокрема, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи викладене, те, що наслідки закриття провадження у справі позивачці ОСОБА_1 зрозумілі, що підтверджується її письмовою заявою, підстав для неприйняття її відмови від позовних вимог не встановлено, а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що провадження у даній справі, слід закрити у зв'язку з відмовою позивачки ОСОБА_1 від підтримання позовних вимог, оскільки відмова від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст. 13, 43, 49, 206, 255, 256, 258, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Прийняти відмову позивачки ОСОБА_1 від її позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання майна подружжя спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна подружжя спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя закрити, в зв'язку з відмовою позивачки ОСОБА_1 від підтримання її позовних вимог.
Роз'яснити сторонам зміст ч.2 ст.256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс ухвали складено 12 січня 2026 року.
Суддя: