Справа № 289/1941/25
Номер провадження 2/289/205/26
12.01.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮМІС АГРО ЮКРЕЙН", третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОЛОМІНЕ" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою від 28.10.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.22).
Ухвалою від 26.11.2025 призначено справу до судового розгляду (а.с.28).
В судове засідання призначене на 15.12.2025 належним чином повідомлена позивач не з'явилася та не повідомила суд про причини неявки, у зв'язку з чим було відкладено судове засідання на 12.01.2026.
12.01.2026 позивач повторно в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с.40,42).
Відповідач та третя особа також в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності, така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Разом з тим, позивачу необхідно роз'яснити, що залишення позову без розгляду не позбавляє її можливості звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257, 259, 260-261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮМІС АГРО ЮКРЕЙН", третя особа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОЛОМІНЕ" про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Наталія СІРЕНКО