Справа № 201/286/26
Провадження № 1-кс/201/85/2026
13 січня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000830 від 19.08.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000830 від 19.08.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000830 від 19.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , в ході спілкування з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_6 , який зареєстрований в соціальній мережі «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_7 », надала останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації в мобільному застосунку «Telegram», під обліковим записом « ОСОБА_8 », зареєстрованого на номер мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під ім'я користувача « ОСОБА_9 » про розміщення підрозділів та військової техніки однієї з військових частин СОУ.
06.01.2026 громадянці України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
08.01.2026 в рамках кримінального провадження № 22025050000000830 від 18.09.2025 було проведено допит свідка - ОСОБА_10 в ході якого, остання добровільно видала слідчому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 , що належить її сестрі - ОСОБА_5 відповідно до ст. 167 КПК України зазначений пристрій вважається тимчасово вилученим майном, що має значення для кримінального провадження.
Встановлено, що зазначений пристрій може містити сліди вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та має значення для досудового розслідування.
08.01.2026 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025050000000830 від 19.08.2025.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України на вилучені пристрої, що мають значення для кримінального провадження та які в подальшому в ході розслідування будуть використані як доказ вчиненого кримінального правопорушення необхідно накласти арешт.
Приймаючи до уваги, викладене, а також з метою забезпечення арешту майна, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170, 171 КПК України, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий, захисник та власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Зважаючи на положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000830 від 19.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , в ході спілкування з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_6 , який зареєстрований в соціальній мережі «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_7 », надала останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації в мобільному застосунку «Telegram», під обліковим записом « ОСОБА_8 », зареєстрованого на номер мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під ім'я користувача « ОСОБА_9 » про розміщення підрозділів та військової техніки однієї з військових частин СОУ.
06.01.2026 громадянці України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
08.01.2026 в рамках кримінального провадження № 22025050000000830 від 18.09.2025 було проведено допит свідка - ОСОБА_10 в ході якого, остання добровільно видала слідчому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 , що належить її сестрі - ОСОБА_5 відповідно до ст. 167 КПК України зазначений пристрій вважається тимчасово вилученим майном, що має значення для кримінального провадження.
Встановлено, що зазначений пристрій може містити сліди вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та має значення для досудового розслідування.
08.01.2026 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025050000000830 від 19.08.2025.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 є доказами у даному кримінальному провадженні.?
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000830 від 19.08.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, яке вилучено під час досудового розслідування у кримінальному № 22025050000000830 від 19.08.2025, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , с/н: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою оператора Лайф з мобільним номером телефону НОМЕР_5 - з позбавленням права володіння, користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1