Справа № 156/859/25
Провадження № 1-кп/156/35/26
Іменем України
12 січня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у режимі відкритих судових засідань у залі суду в сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025) щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу (КК) України:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сьомаки Луцького району Волинської області, є громадянином України, здобув повну загальну середню освіту, є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, військове звання - молодший сержант, не є одруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей,, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак на підставі ст. 89 КК України судимості не має, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1.Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 № 32/32/501/13т, молодшого сержанта ОСОБА_4 27.02.2022 призвано на військову службу за мобілізацією до складу Збройних Сил України.
1.2.Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2024 № 91 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира ІНФОРМАЦІЯ_2 вказаної частини.
1.3. Як військовослужбовець Збройних Сил України обвинувачений відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затв. Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затв. Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (зі змінами), повинен був свято, беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
1.4.Однак молодший сержант ОСОБА_4 під час проходження військової служби у складі Збройних Сил України не дотримався положень зазначених нормативно-правових актів та скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.
1.5.Обвинувачений 04.07.2025 приблизно о 18 год 59 хв у сел. Іваничі Волинської області по вул. Незалежності керував автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Caddy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , та був зупинений співробітниками Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції ОСОБА_5 та капралом поліції ОСОБА_6 , які цього дня перебували на чергуванні (наряд автопатруля «Проєкт -12»).
1.6.Під час перевірки документів у водія автомобіля поліцейські запідозрили, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, але обвинувачений відмовився виконувати законну вимогу співробітників поліції. Також співробітники поліції з'ясували, що ОСОБА_4 раніше був за рішенням суду позбавлений права керування транспортними засобами, але незважаючи на це керував автомобілем.
1.7.У подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні поліцейського службового автомобіля марки «Renault» моделі «Dokker», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , усвідомлюючи, що поліцейськими будуть складені щодо водія протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а також усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники Національної поліції у форменому одязі з відповідними знаками розрізнення, з метою схиляння поліцейських до невиконання службових обов'язків щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності висловив старшому сержанту поліції ОСОБА_5 та капралу поліції ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів. На цю пропозицію обвинуваченого поліцейські відповіли категоричною відмовою та попередили ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за пропозицію або надання неправомірної вигоди службовій особі, передбачену ст. 369 КК України.
1.8.Проте обвинувачений, не бажаючи припинити свої злочинні дії, продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на надання службовим особам неправомірної вигоди за невчинення службовими особами в його інтересах дій з використанням службового становища, 04.07.2025 близько 19 год 16 хв, поклав на заднє пасажирське сидіння поліцейського службового автомобіля марки «Renault» моделі «Dokker», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , грошові кошти на загальну суму 2000,00 грн. (10 купюр номіналом по 200 грн. кожна з серійними номерами ГБ 8770646, ЄЕ 4312330, ЕГ 5333842, ДЕ 8824972, ГЕ 7023506, ЄД 6773877, ЄИ 3214156, ГЄ 6353199, АС 9555692, ГБ 3334394) як неправомірну вигоду за непритягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
1.9.У такому діянні обвинуваченого вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища).
2.Позиція обвинуваченого
2.1.Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в ухиленні у скоєнні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 369 КК України, щиро розкаявся у вчиненні протиправного діяння.
2.2.Обвинувачений пояснив, що він 04.07.2025 перебував у себе вдома, у с. Менчичі, до нього звернувся приятель (особа з інвалідністю), котрий попросив відвезти його до сел. Іваничі, щоб отримати виплату пенсії через банкомат АТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_4 погодився допомогти приятелеві та відвезти останнього на автомобілі до сел. Іваничі, хоча незадовго до цього обвинувачений вживав за обідом спиртні напої. Коли ОСОБА_4 та його приятель на автомобілі повертались назад до с. Менчичі, їхали по вул. Незалежності у сел. Іваничі, там транспортний засіб зупинив патруль поліції, оскільки автомобіль «смикався» під час перемикання передач, що могла свідчити про явну технічну несправність транспортного засобу.
2.3.Співробітники поліції підійшли до автомобіля та запропонували водієві надати документи для перевірки, під час спілкування з водієм поліцейські з'ясували, що ОСОБА_4 раніше був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі рішення суду, запідозрили, що ОСОБА_4 перебуває у нетверезому стані, запропонували обвинуваченому для з'ясування можливого стану алкогольного сп'яніння пройти огляд на місці події або у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_4 на це відповів відмовою, оскільки у цьому не бачив смислу, адже того дня вживав алкоголь. Поліцейські повідомили обвинуваченому, що змушені будуть скласти протоколи у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_4 почав пропонувати поліцейським взяти у нього гроші і не складати ніяких протоколів, після чого поклав ці гроші на сидіння службового автомобіля поліцейських, сподівався, що поліцейські візьмуть гроші, а його не будуть притягати до відповідальності. Однак співробітники поліції на таку пропозицію обвинуваченого відповіли категоричною відмовою, викликали на місце події слідчо - оперативну групу з м. Нововолинська для фіксування злочину.
3.Досліджені під час судового розгляду справи докази на підтвердження встановлених судом обставин
3.1.Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
3.2.Стороною обвинувачення запропоновано здійснювати розгляд справи за скороченого порядку дослідження доказів, обмежитись лише допитом обвинуваченого, дослідженням в судовому засіданні матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_4 , дозволяють визначити подальшу долю речових доказів у справі, підтверджують наявність процесуальних витрат.
3.3.Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти розгляду справи за скороченого порядку дослідження доказів, йому було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки такого порядку розгляду кримінального провадження.
3.4.З огляду на це, суд визнав за доцільне допитати обвинуваченого, здійснити дослідження матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_4 , дозволяють визначити подальшу долю речових доказів у справі, підтверджують наявність процесуальних витрат; інші докази щодо тих обставин, які не оспорюються сторонами, суд не досліджує.
3.5.Зі змісту документів, наданих прокурором, убачається, що ОСОБА_4 є громадянином України, військовослужбовцем Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ), має статус учасника бойових дій, під час проходження служби зарекомендував себе в цілому з позитивної сторони, хоча з вересня 2024 року змінив на гірше ставлення до виконання службових обов'язків та поставлених завдань, був відсутній на службі з невідомих причин, має відомчі відзнаки, пов'язані із захистом Батьківщини, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак на підставі ст. 89 КК України судимості не має, фізично та психічно здоровий, на профілактичному обліку чи під медичним наглядом у лікарів - психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, позитивно характеризується територіальною громадою за місцем проживання, скарги від громадян на поведінку ОСОБА_4 останнім часом не надходили.
3.6.Згідно з досудовою доповіддю, підготовленою за дорученням суду уповноваженим органом з питань пробації 06.01.2026, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення з боку ОСОБА_4 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства (в тому числі - для окремих осіб) є середнього рівня, виправлення ОСОБА_4 є можливим без його ізоляції від суспільства.
4.Оцінка суду
4.1.Суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, його діяння містить ознаки ч. 1 ст. 369 КК України.
4.2.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
4.3.У розглядуваній справі зі змісту показань обвинуваченого та досліджених документів суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 у пропозиції надання та у наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, певних дій з використанням наданого службового становища, доведена «поза розумним сумнівом».
5.Призначення покарання
5.1.При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, які обтяжують покарання.
5.2. ОСОБА_4 з його слів у судовому засіданні - є фізично та психічно здоровою особою, є військовослужбовцем Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій, відомчі відзнаки, пов'язані із захистом Батьківщини, не перебуває у шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак на підставі ст. 89 КК України судимості не має.
5.3.Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд в розглядуваному випадку вважає щире каяття обвинуваченого.
5.4.Водночас суд не визнає обставиною, яка обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, скоєння ОСОБА_4 правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, оскільки медичне освідування обвинуваченого своєчасно здійснено не було, факт вживання ОСОБА_4 алкоголю незадовго до події правопорушення з'ясовано лише з його власних показань у судовому засіданні, при цьому кількість вжитого обвинуваченим алкоголю не була такою, яка би значною мірою унеможливлювала контроль ОСОБА_4 за власною поведінкою.
5.5.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.
5.6.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
5.7.Санкція ч. 1 ст. 369 КК України передбачає можливість застосування до винної особи покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
5.8.Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду справи вважав справедливим та достатнім для виправлення засудженого застосування покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений має регулярні доходи, при цьому виправлення обвинуваченого є можливим без його ізоляції від суспільства. Обвинувачений ОСОБА_4 звернув увагу суду на своє щире каяття з приводу вчинення ним правопорушення, просив надати йому можливість виправитись без ізоляції від суспільства, не заперечував проти призначення йому покарання у виді штрафу.
5.9.Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 20400,00 гривень 00 копійок. Таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння нових правопорушень.
6.Інші рішення щодо питань, які підлягають розв'язанню судом при ухваленні вироку
6.1.До обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального правопорушення № за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025 запобіжний захід не був застосований.
6.2.Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
6.3.Відповідні клопотання від прокурора щодо обрання запобіжного заходу до ОСОБА_4 на час завершення судового розгляду справи до суду не надходили, ОСОБА_4 упродовж судового розгляду справи сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки у кримінальному провадженні, підстав для застосування такого заходу суд не вбачає.
6.4.Потерпілих у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025 немає.
6.5.Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
6.6.Про наявність процесуальних витрат у кримінальному провадженні сторони не заявляли.
6.7.У кримінальному провадженні № за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025 постановами слідчих визнані речовими доказами: 10 (десять) купюр номіналом по 200 грн. кожна з серійними номерами ГБ 8770646, ЄЕ 4312330, ЕГ 5333842, ДЕ 8824972, ГЕ 7023506, ЄД 6773877, ЄИ 3214156, ГЄ 6353199, АС 9555692, ГБ 3334394, поміщені до спецпакету НПУ KIV1124995, котрі зберігаються у відділі регіональної каси перерахунку у м. Луцьк АТ КБ «ПриватБанк», а також носії інформації - три оптичних диски типу «DVD-R», на яких збережені відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських наряду поліції «Проєкт -12» за 04.07.2025.
6.8.Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, які використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються. Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
6.9.Отже, суд вважає за необхідне після набрання цим вироком законної сили згадані грошові кошти на суму 2000,00 грн. - конфіскувати в дохід держави, а носії інформації - три оптичних диски типу «DVD-R», на яких збережені відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських наряду поліції «Проєкт -12» за 04.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження № за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025 протягом усього часу їх зберігання.
6.10.Також у зв'язку з відсутністю в подальшому необхідних цілей, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, суд скасовує арешт, накладений на речові докази (10 (десять) купюр номіналом по 200 грн. кожна з серійними номерами ГБ 8770646, ЄЕ 4312330, ЕГ 5333842, ДЕ 8824972, ГЕ 7023506, ЄД 6773877, ЄИ 3214156, ГЄ 6353199, АС 9555692, ГБ 3334394) ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 08.07.2025 у справі № 165/2424/25.
Керуючись ч.1 ст. 369 КК України, ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Подальшу долю речових доказів у кримінальному провадженні після набрання цим вироком законної сили вирішити таким чином:
-10 (десять) купюр номіналом по 200 грн. кожна з серійними номерами ГБ 8770646, ЄЕ 4312330, ЕГ 5333842, ДЕ 8824972, ГЕ 7023506, ЄД 6773877, ЄИ 3214156, ГЄ 6353199, АС 9555692, ГБ 3334394, поміщені до спецпакету НПУ KIV1124995, котрі зберігаються у відділі регіональної каси перерахунку у м. Луцьк АТ КБ «ПриватБанк» - конфіскувати в дохід держави;
- носії інформації - три оптичних диски типу «DVD-R», на яких збережені відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських наряду поліції «Проєкт -12» за 04.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження № за ЄРДР 12025030520000468 від 05.07.2025 протягом усього часу їх зберігання.
Скасувати арешт, накладений на речові докази (10 (десять) купюр номіналом по 200 грн. кожна з серійними номерами ГБ 8770646, ЄЕ 4312330, ЕГ 5333842, ДЕ 8824972, ГЕ 7023506, ЄД 6773877, ЄИ 3214156, ГЄ 6353199, АС 9555692, ГБ 3334394) ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 08.07.2025 у справі № 165/2424/25.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий у справі суддя ОСОБА_1