Справа № 496/7030/25
Провадження № 3/496/3708/25
03 грудня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
адвоката - Станкова С.С.
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
12.10.2025 року о 11:20 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, а/д М-28 обхід м. Одеса, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Kassbehrer, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Bolt, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, нанесено матеріальний збиток.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1. ПДР України та п.13.1. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Станков С.С. зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, просив справу про адміністративне правопорушення закрити.
Адвокат Станков С.С. надав клопотання, в якому просив закрити справу про адміністративне правопорушення №496/7030/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат Станков С.С. зазначив, що до протоколу додаються схема місця ДТП та пояснення водія, свідки не залучалися. На думку старшого сержанта відділення поліції №2 Петрусенко Р.О. водій ОСОБА_1 не врахував безпечну швидкість руху, дорожню обстановку, особливості вантажу та не дотримуючись безпечної дистанції скоїв зіткнення автомобілем Chevrolett Bolt під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. З даними протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481081 від 12.10.2025 року та обставинами, викладеними в ньому, ОСОБА_1 категорично не погоджується та вважає, що обставини справи, які викладені в даному протоколі не відповідають дійсності, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Останній висловлював свою незгоду працівнику поліції з обставинами, викладеними в протоколі, під час складання самого протоколу. ОСОБА_1 не погоджувався з тим, що він не врахував безпечну дистанцію і швидкість та скоїв зіткнення з автомобілем, який рухався попереду, але нажаль його аргументи та заперечення були залишені працівником поліції поза увагою. Так, наприклад зіткнення транспортних засобів було здійснено не на полосі де рухалися вищевказані автомобілі і як зазначено в самому протоколі, а місцем зіткнення є смуга зустрічного руху, що підтверджується схемою ДТП. Тобто, водій ОСОБА_1 фактично не скоював зіткнення з автомобілем Chevrolett Bolt д.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, а навпаки задля уникнення зіткнення з автомобілем Chevrolett Bolt, водій якого в свою чергу різко загальмував попереду, врахувавши дорожню обстановку, ОСОБА_1 вимушений був виїхати на смугу зустрічного руху, так як по суміжній смузі у попутному напрямі з правої сторони їхала вантажівка. Водій автомобіля Chevrolett Bolt д.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 раптово, без будь-яких вагомих причин вирішив різко пригальмувати та повернути ліворуч через розділювальну смугу (де була подвійна суцільна лінія). Як сам водій ОСОБА_2 сказав, що хотів заїхати на автозаправну станцію, яка знаходилась у протилежному напрямку. Дані обставини підтверджуються й самою схемою ДТП, де чітко визначено місце зіткнення (смуга зустрічного руху), яке знаходиться навпроти заїзду на АЗС «ОККО» у протилежному напрямку. Більш того, дані обставини підтверджуються й відеозаписом, який був зроблений водієм вантажівки, який рухався у зустрічному напрямку. Відповідно до даного відеозапису, чітко вбачається те, що водій автомобіля Chevrolett Bolt д.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який їхав попереду без будь-яких на те причин вирішив загальмувати та повернути ліворуч через подвійну суцільну лінію. Водій ОСОБА_1 оцінюючи дану дорожню обстановку, вирішив уникнути зіткнення з автомобілем, який рухався попереду та виїхав на смугу зустрічного руху, але водій автомобіля Chevrolett Bolt ОСОБА_2 , не дивлячись на це, почав повертати ліворуч через розділювальну смугу та сам виїхав перед автомобілем DAF під керуванням водія ОСОБА_1 вже на самій смузі для зустрічного руху. Тобто, якщо водій автомобіля Chevrolett Bolt ОСОБА_2 не здійснив би небезпечний маневр (різке гальмування без-будь-яких причин та перетин подвійної суцільної лінії) що є грубим порушенням ПДР, то даної дорожньо-транспортної пригоди не було би.
Водій автомобіля Chevrolett Bolt ОСОБА_2 своїми діями створив небезпечну дорожню обстановку, вчинив небезпечний маневр, чим змусив водія ОСОБА_1 маневрувати задля уникнення зіткнення. В протоколі працівником поліції, визнаючи водія ОСОБА_1 винним у порушенні п.12.1 та п.13.1. ПДР України було невірно зазначено норму даного пункту, а саме: « п. 13.1 водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безпечної дистанції», але в п. 13.1 зазначено саме, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Правила дорожнього руху говорять про те, що залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції. Але, працівником поліції чомусь не було враховано те, що ДТП трапилося не з вини самого водія ОСОБА_1 , а зі створенням небезпечного маневру саме водієм ОСОБА_2 , який грубо порушив ПДР, що підтверджується відповідним відеозаписом. Водій ОСОБА_1 не перевищував встановлену швидкість, дорожня обстановка не вимагала вибору будь-якого іншого швидкісного режиму так як у водія автомобіля Chevrolett Bolt ОСОБА_2 не було перешкод (автомобілів) попереду, які б могли спровокувати дорожню обстановку для зменшення швидкості або маневрування.
Так, ОСОБА_1 23.01.2025 року прийнятий до ФОП ОСОБА_3 на посаду водія автотранспортних засобів. ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність, пов'язану з перевезенням небезпечних вантажів та враховуючи великий автопарк транспортних засобів з метою контролю на даний транспортний засіб DAF д.з. НОМЕР_1 був встановлений GPS-датчик (трасер автомобільний), який зчитує відповідні характеристики транспортного засобу, в тому числі й швидкість руху. Так, відповідно до звіту від 12.10.2025 року, швидкість DAF, д.з. НОМЕР_1 , перед зіткненням не перевищувала 85 км/год, що говорить про відсутність порушень з боку водія ОСОБА_1 п.12.1 та п.13.1 ПДР України. Отже, складаючи протокол на водія ОСОБА_1 , працівник поліції не з'ясував хто з водіїв - ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 , і якими діями створив небезпечну дорожню обстановку, а далі і аварійну ситуацію, хоча, як правило, в причинному зв'язку з наслідками визнаються порушення правил безпеки руху з боку того водія, який створив аварійну ситуацію, хто з них мав більшу можливість уникнути зіткнення. Адвокат Станков С.С. вважає, що працівник поліції при складанні протоколу у відношенні ОСОБА_1 не врахував положення п.1.4 ПДР України, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила. Отже, водій ОСОБА_1 , рухаючись за автомобілем Chevrolett Bolt, у якого не було жодних перешкод по переду, а також на даній ділянці дороги відсутнє будь-яке перехресті або з'їзд, був вправі розраховувати, що водій автомобіля Chevrolett Bolt, який рухався попереду не здійснить різке гальмування та вирішить перетнути розділювальну смугу (подвійну суцільні лінії) чим порушить вимоги ПДР України. Адвокатом Станковим С.С. 31.10.2025 року був направлений адвокатський запит до відділення поліції №2 (с. Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області щодо надання інформації чи складався у відношення водія ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення по даній ДТП. Згідно відповіді від 13.11.2025 року на адвокатський запит відносно ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, що є доказом того, що водій ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху та спричинив ДТП.
Дослідивши матеріали справи, клопотання адвоката Станкова С.С., вислухавши його пояснення, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.ст. 126, 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
За пунктами 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 1.10 ПДР зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 12.1. ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1. ПДР України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду: - протокол серії ЕПР1 №481081 від 12.10.2025 року; - схему місця ДТП від 12.10.2025 року; - витяг з бази про реєстрацію дорожньо-транспортної пригоди; - письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 12.10.2025 року; - фотосвітлини.
Адвокат Станков С.С. до клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення долучив: - диск з відеозаписом; - адвокатський запит до Відділення поліції №2 (с.Усатове) Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області від 31.10.2025 року; - лист Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області №255863-2025 від 13.11.2025 року, в якому зазначено, що відносно ОСОБА_2 12.10.2025 року адміністративні матеріали, передбачені ст. 124 КУпАП не складалися. 12.10.2025 року відносно ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП; - наказ ФОП ОСОБА_3 №49/01/2025 від 23.01.2025 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортних засобів; - договір постачання №0180П від 19.04.2018 року, укладений між ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС Технології» та ОСОБА_3 з додатками; - звіт з автомобілю НОМЕР_1 , в якому встановлений GPS-датчик, відповідно до якого, у період з 11:00 год. по 11:10:59 год. вказаний автомобіль не перевищував швидкість 85 км/год.; - ліцензію серії АЕ №266099, видану державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті (укртрансінспекція України) для ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 ; - поліс №ЕР-229096203 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого, транспортний засіб DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований у ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»; - поліс №229097186 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого, напівпричіп Kassbehrer, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ «СК «Європейський страховий альянс».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року по справі №496/4315/16-а дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Відеозапис, який долучений адвокатом Станковим С.С. до матеріалів справи, відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням останнім п.п.12.1., 13.1. ПДР України.
Відеозапис є допустимим доказом, та, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містять ознак монтажу чи інших недоліків.
Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, який суд, у відповідності до 252 КУпАП, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що працівник поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, дійшов правильного висновку про порушення останнім п.п.12.1., 13.1. ПДР України.
Судом встановлено, що відносно іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, якою встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП не є підставою для закриття справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки останній порушив п.п. 12.1., 13.1. ПДР України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №490/10025/17 основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.
Суд констатує, що у разі дотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції та безпечного інтервалу, контролю руху транспортного засобу, останній мав би змогу запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди.
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозапис, суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.
Згідно ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Об'єктом вказаного правопорушення - є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єкт правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.
За положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Наявні в матеріалах справи докази прямо вказують про порушення ОСОБА_1 ПДР України, а саме п.п.12.1., 13.1., що фактично є у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.10.2025 року та відповідно пошкодженням транспортних засобів.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення по справі, не встановлено.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абзаці другому п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 40-1, 124, 221, 276, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п'ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Л. Пасечник
З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суді Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, повний текст постанови виготовлено 12.01.2026 року.