Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 474/411/17
Провадження № 1-кп/475/1/26
09.01.2026смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в с-щі. Доманівка клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївське Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта 8 класів, не працюючого, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
На розгляді Доманівського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за єдиним №12016150200000479 від 30.12.2016 р. стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке згідно ст.12 КК України є тяжким, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та на даний час переховується від суду, отже наявні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 08.12.2025 року ОСОБА_4 було оголошено у розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, ухилявся від явки до суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук; що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та першкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала, що сторона обвинувачення не довела актуальність визначених нею ризиків, які стали б підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; обвинувачений має місце постійного проживання, зобов'язується з'являтися за першим викликом до суду, перебував за місцем проживання, раніше постійно з'являвся на виклики суду. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язався з'являтися до суду за
кожним викликом, перебувати: АДРЕСА_1 , пояснив, що не мав та не має наміру ухилятись від суду, на даний час має неповнолітню дитину, співмешканка нещодавно померла.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого прокурором клопотання приходить до наступного висновку.
Так, в провадженні Доманівського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016150200000479 від 30.12.2016 р. стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Справа неодноразово призначалась до судового засідання, однак обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з'являвся, про причини неявки до суду не повідомляв.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 08.12.2025 року ОСОБА_4 було оголошено у розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судове провадження було зупинено.
09.01.2026 року ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України було відновлено, так як відпали підстави, за яких кримінальне провадження було зупинено.
Відповідно до частин першої, третьої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Звернувшись до суду із клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, прокурор посилався на наявність відповідних ризиків та неможливості іншого більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно із частиною першоюстатті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд частково погоджується з доводами прокурора та вважає, що на даний час прокурором доведено існування ризиків як можливість обвинуваченого переховуватись від суду, тобто ризики передбачені пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, в той же час не доведено ризик першкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За даних обставин суд має встановити чи є найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, пропорційним та адекватним засобом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та чи доведена прокурором та обставина, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд вважає, що з урахуванням стадії розгляду кримінального провадження, наявності у обвинуваченого місця постійного проживання, відсутності обставин, які б виправдовували його тримання під вартою, відсутності доказів на підтвердження таких обставин, на даний час застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу не є пропорційним.
Крім того, ухвалою суду від 08.12.2025 року обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук, а 09.01.2026 року ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області обвинуваченого розшукано, тобто ОСОБА_4 перебував у розшуку не тривалий час, період розшуку знаходився за місцем постійного проживання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 27.03.2018 у справі «Войкін та інші проти України» зазначив, що з метою дотримання пункту 1 статті 5, тримання від вартою, яке розглядається, в першу чергу має бути «законним», у тому числі з дотриманням встановленого законом порядку; у зв'язку з цим Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства та встановлює обов'язок забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Проте, вона також вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, а саме захисту осіб від свавілля. Крім того, тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи, і вони були визнані
недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, які можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідності позбавлення свободи вимогам національного законодавства недостатньо; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.
Так, ст.181 КПК України встановлює, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
За встановлених обставин суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт з покладенням відповідних обов'язків, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , в тому числі в умовах контролю з боку працівників органу Національної поліції.
З огляду на викладене вище, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями177,178,181,194,331,350 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
1) Прибувати за викликом до суду;
2) Не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , за виключенням переміщення у найближче укриття під час оголошення повітряної тривоги, без дозволу прокурора або суду.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов'язків визначити до 09 березня 2026 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Доручити виконання ухвали Відділенню поліції №2 Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 13.01.2026 року.
СуддяОСОБА_1