Єдиний унікальний номер справи 333/9808/25
Номер провадження 2/333/946/26
іменем України
12 січня 2026 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання представника позивача - адвоката відповідачаСтоматова Е.Г. Бережної Д.О. Петухової О.М. Подольчак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі, в режимі відеоконференції, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -
15 жовтня 2025 року від представника позивача - адвокат Петухова О.М. через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. В якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 360 000 грн та суму судових витрат.
В обґрунтування позову зазначив, що за Договором позики від 04.12.2024 року ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 у позику грошову суму в розмірі 440 000 гривень 00 копійок. Згідно з п. 2 Договору суму позики позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві готівкою в строк до 28 лютого 2025 року. Таке ж зобов'язання щодо повернення всієї суми позики в строк до 28 лютого 2025 року передбачене й написаною власноруч ОСОБА_2 розпискою від 04.12.2024 року. Відповідно до п. 6.1 Договору сторони домовились, що позикодавець може у будь-який момент вимагати від позичальника дострокового негайного повернення усієї суми позики разом з відсотками за цим Договором, незалежно від умов п. 2 цього Договору. Відповідач (позичальник) частково виконав свої зобов'язання за Договором позики, здійснивши часткове повернення грошових коштів у сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. готівкою. Таким чином, станом на 06 жовтня 2025 року залишок заборгованості за Договором позики складає 360 000 грн. Строк повернення позики, передбачений п. 2 Договору, минув - 28 лютого 2025 року, однак Відповідач повністю свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підлягає стягненню.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала та не заперечувала, щодо їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 04 грудня 2024 року було укладено договір позики. За змістом даного договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність грошові кошти у розмірі 440 000 гривень. Факт отриманих грошей підтверджується підписанням даного договору та додатково розпискою, власноруч написаною позичальником в момент передачі йому суми позики. (п. 1 договору позики).
Відповідно до п. 2 договору позики строк повернення грошей готівкою до 28 лютого 2025 року.
За п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №464/3790/16-ц вказано, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення грошових коштів у строк та в розмірі, визначеним договором позики.
Відповідно до змісту ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримання виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Водночас відповідач не надав суду жодних доказів на спростування пред'явлених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач до теперішнього часу зобов'язання не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, прострочено термін виконання договору, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача 360000 грн за тілом позики.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 600 грн.
На підставі ст.ст. 526, 545, 625, 1046-1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3- 5, 12-13, 76-81, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , суму боргу в розмірі 360 000 гривень 00 копійок /триста шістдесят тисяч гривень нуль-нуль копійок/.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3 600 гривень 00 копійок /три тисячі шістсот гривень нуль-нуль копійок/.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 12 січня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов