Справа № 331/168/26
Провадження № 2-о/331/56/2026
13 січня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Кольц Д.М.
за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), про встановлення факту смерті особи, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Бердянського району, Запорізької області помер її батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На тимчасово окупованих територіях України встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення даного факту необхідно заявнику для державної реєстрації смерті її батька та реалізації спадкових прав. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 у судовому порядку.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 293, п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в т.ч., встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Стаття 317 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч.1).
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню (ч.4).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.1976 року, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища НОМЕР_2 від 24.08.1996 р., 24.08.1996 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 23.12.1996 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , 26.09.1998 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 у зв'язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Вказані докази підтверджують родинний зв'язок між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Також, судом встановлено, що згідно копії паспорта ОСОБА_1 та матеріалів справи вбачається, що заявник є громадянкою України, її батько ОСОБА_2 також був громадянином України.
Заявником на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 до заяви додано такі документи: копію медичного свідоцтва про смерть серії 23 № 202440573 від 11.10.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області, причини смерті: легенево-серцева недостатність, легеневе серце, хронічна обструктивна хвороба легень в стадії загострення; копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 16.10.2024 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно з ravo1/T102398.html?pravo=1#126" title="Про державну реєстрацію актів цивільного стану; нормативно-правовий акт № 2398-VI від 01.ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
У своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Оцінюючи вказані документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявником, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення заяви. Доказів, які б спростовували факт смерті ОСОБА_2 суду не надано.
Керуючись ст. 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження: село Берестове Бердянського району Запорізької області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Бердянськ, Запорізької області, Україна, причина смерті: легенево-серцева недостатність, легеневе серце, хронічна обструктивна хвороба легень в стадії загострення.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д.М. Кольц