Справа № 344/282/26
Провадження № 2/344/2772/26
12 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бородовського С.О. від розгляду цивільної справи 344/282/26, -
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 07.01.2026 вказану цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Бородовському С.О.
Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Позивачем 12.01.2026 заявлено відвід головуючому судді Бородовський С.О. від розгляду вказаної цивільної справи, мотивуючи тим, що у провадженні Івано-Франківського міського суду перебували та перебувають інші судові справи, пов'язані з тими ж сторонами, тим самим об'єктом нерухомого майна та аналогічними правовідносинами, у яких мною вже заявлявся відвід судді Бородовському С.О.
Згідно з ч.2-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В ст. 36 ЦПК України вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36-37 ЦПК України, і розширеному тлумаченню не підлягають.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000¬XII).
Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).
В параграфі 68 рішення в справі Європейського суду з прав людини «Birsan проти Румунії» вказано, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються «державою», «групою» або «особою».
Зловживання правами національним законодавством та міжнародно-правовими зобов'язаннями України не гарантується.
В свою чергу ч. 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бородовського С.О. у справі 344/282/26 не обґрунтовано належними правовими підставами. Заява підлягає передачі для розподілу між суддями, з метою вирішення питання про відвід, відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до зазначеного суд,-
матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бородовського С.О. від розгляду цивільної справи 344/282/26 - передати для розподілу між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бородовський С.О.