"30" грудня 2025 р. Справа № 596/2092/23
Провадження № 6/596/4/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської об
ласті
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі Кузик М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області заяву представника ОСОБА_1 адвоката Стецюка Юрія Олеговича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ОСОБА_1 адвокат Стецюк Ю.О. звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року ухваленого у цивільній справі №596/2092/23 за позовом ТОВ «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що вищевказаним рішенням ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2973136 від 22.02.2022 року в розмірі 97 968 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, а також судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. 30.01.2025 року ухвалою Тернопільського апеляційного суду постановлено рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Просить суд, на підставі ст. 435 ЦПК України, розстрочити виконання рішення суду в справі № 596/2092/23 у зв'язку із незадовільним матеріальним станом ОСОБА_1 .
Зазначає про те, що 28.11.2024 року наказом директора КП "Поділля" виконавчого комітету Васильковецької сільської ради від 27.11.2024 року №32-к ОСОБА_1 звільнено з роботи та останній є безробітним. Джерела доходу не має, тому виконати судове рішення в повному обсязі одноразово не може. Крім того, на території України триває війна, що значно ускладнює можливість працевлаштування та отримання стабільного доходу. Економічна ситуація в країні залишається вкрай складною: ціни на товари першої необхідності та послуги суттєво зросли. Просить розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року у справі № 596/2092/23 на 1 (один) рік, визначивши до сплати відповідачем суму в розмірі 8 721,00 грн. щомісячними платежами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17.03.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
ОСОБА_1 , його представник адвокат Стецюк Ю.О. подали до суду заяву про розгляд заяви у відсутності сторони.
Від представника ТОВ «УМ Факторинг» Калачика В.В. до суду надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якому просить в задоволенні заяви відмовити. Посилається на те, що відповідач у своїй заяві посилається на форс-мажорні обставини, спричиненні вторгненням рф в Україні 24.02.2022 р. та фактом звільнення відповідача з місця роботи. Отже, форс-мажорні обставини, які виникли для всіх суб'єктів в Україні, з причини вторгнення рф в Україну 24.02.2022 р. не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність саме в нього форс-мажорних обставин. Щодо факту звільнення відповідача з займаної посади головного бухгалтера КП “Поділля» виконавчого комітету Васильковецької сільської ради, то таке мало місце на підставі заяви відповідача й за згодою сторін, а не шляхом скорочення. Відповідач був ініціатором звільнення та мав час на пошук нового місця роботи. Факт звільнення з попереднього місця роботи не є доказом незадовільного матеріального стану. ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості. Тяжкі наслідки внаслідок війни та інфляційних процесів поніс не тільки відповідач, а й позивач, також враховуючи те, що вартість гривні під час надання кредиту та під час запропонованих 12 платежів розстрочки буде значно відрізнятися не на користь стягувача і ставить сторони в нерівні умови.
В додаткових запереченнях представник ТОВ «УМ Факторинг» Калачик В.В. зазначив про те, що заява не підлягає до задоволення, оскільки боржником не надано належних та достатніх доказів наявності виняткових обставин, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали виконання судового рішення; наданий доказ (наказ про звільнення) не підтверджує поточну повну відсутність доходів та майна у боржника; - поведінка боржника (залучення платного представника, відсутність спроб добровільного врегулювання боргу протягом тривалого часу) ставить під сумнів його доводи про скрутний матеріальний стан та свідчить про можливе зловживання процесуальними правами з метою затягування виконання рішення; - задоволення заяви в запропонованому вигляді (розстрочка на 1 рік) порушить баланс інтересів сторін та право стягувача на своєчасне виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2973136 від 22.02.2022 року в розмірі 97 968 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 2 684 гривень та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року без змін.
Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч.4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Верховний Суд України у п.10 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Чинним законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Відповідно до ст.12, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Заявник посилається на те, що звільнений з роботи, про що надав копію наказу КП "Поділля" виконавчого комітету Васильковецької сільської ради від 27.11.2024 року №32-к «Про звільнення ОСОБА_2 » за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КзПП та не має джерела доходу.
Однак, ці відомості не в повній мірі характеризують дійсний майновий стан заявника. Заявник не надав інформації про наявність у нього рухомого та/чи нерухомого майна, коштів на банківських рахунках, наявність/відсутність утриманців, іншої заборгованості тощо.
Спір у даній справі виник із вини відповідача (заявника), який своєчасно не повернув позивачу кредитні кошти. Посилання заявника на введення на території України воєнного стану, що ускладнює можливість працевлаштування та отримання стабільного доходу, зростання цін на товари та послуги, що дійсно може ускладнювати виконання судового рішення, як на підстави матеріальних ускладнень, мають вплив на всіх учасників провадження, а тому такі обставини стосуються обох сторін.
З врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник не є виключними в розумінні статті 435 ЦПК України та не є підставою для розстрочення виконання рішення, тому в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року слід відмовити.
Задоволення заяви відповідача на запропонованих ним умовах порушить принцип правової визначеності, приведе до значного дисбалансу прав та інтересів сторін.
Керуючись ст. 260, 267, 435 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Стецюка Юрія Олеговича про розстрочення виконання рішення суду від 07 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Елла МИТРАЖИК