Справа № 304/2986/25 Провадження № 2/304/466/2026
про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності в порядку спадкування,
30.12.2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Моняк Р.В., через систему «Електронний суд» звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності в порядку спадкування.
У пред'явленому позові позивач ОСОБА_1 просить, як зазначено у змісті (прохальній частині) позову (мовою оригіналу): 1) встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини та таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в цілому на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 3) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в цілому на право власності на земельну ділянку площею 0,21 га з цільовим призначенням - для ведення індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК 008-Б № 25 від 08.02.1996 року), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додані, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у поданій до суду позовній заяві наявні чисельні розбіжності та невідповідності, зокрема у змісті позову зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто вказано час 2027 року, який ще не настав.
Також у позовній заяві йдеться про необхідність подальшого утримання та збереження майна ОСОБА_4 , у зв'язку з чим необхідно оформити право власності на спадкове майно (арк.10), проте вказана особа ОСОБА_4 у колі осіб, які беруть участь у справі, взагалі не зазначена. Вказані розбіжності та виявлення протиріччя позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві не оговорені та відповідно, вказані розбіжності не усунені.
Крім того, предмет заявлених позовних вимог позивачем ОСОБА_1 визначено як «визнання права власності в порядку спадкування», що не відповідає змісту (прохальній частині) позовних вимог де позивач також просить вирішити питання про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на дату смерті.
Крім того, в прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності також і на земельну ділянку площею 0,21 га, яка розташована на території Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому посилається на правовстановлюючий документ - Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК 008-Б № 25 від 08.02.1996 року. Однак копія вказаного правовстановлюючого документу до матеріалів позовної заяви не додана, жодних документів на підтвердження права власності зазначеного об'єкту нерухомого майна спадкодавцю ОСОБА_3 , матеріали позовної заяви не містять.
Також, пред'являючи вимоги майнового характеру, до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не додано висновків про оцінку вищевказаних об'єктів нерухомого майна (житлового будинку, земельної ділянки) станом на день подачі позову до суду, на підтвердження (спростування) вказаної ціни позову.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданою юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Частина 2 цього Закону визначає, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з тим, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не додано платіжних документів, що підтверджують сплату у повному обсязі судового збору за предметом заявлених ним позовних вимог майнового та немайнового характеру, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, зокрема квитанції від 30.12.2025 року, позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн.
Проте, у пред'явленому позові позивачем ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок та визнання права власності на земельну ділянку), одну вимогу у справах окремого провадження (встановлення факту не проживання зі спадкодавцем), тому з урахуванням сплаченої позивачем суми судового збору в сумі 1211,20 грн., позивачеві ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. х 2 + 605,60 грн. - 1211,20 грн. = 1816,80 грн.).
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 підлягає додатково сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 гривень на належний рахунок отримувача: ГУК у Зак. обл/ Перечинська тг/22030101, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок UA508999980313171206000007379 , банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Враховуючи вищевказане, позивачу слід уточнити позовні вимоги у частині суб'єктного складу сторін, чітко визначити предмет та зміст заявлених позовних вимог, додати висновки щодо оцінки об'єктів нерухомого майна, на яке просить визнати право власності за собою в цілому позивач ОСОБА_1 станом на день пред'явлення позову до суду, надати платіжні документи, які підтверджують сплату судового збору у повному обсязі у відповідності до вимог Закону, за вказаними вище реквізитами.
Зважаючи на вищезазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Також слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Предентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути вищевказані недоліки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів, з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області: Сидоренко Ю. В.