12 січня 2026 року
м. Київ
справа №380/28733/23
адміністративне провадження № К/990/48136/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року
у справі № 380/28733/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000 грн, за весь період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та часу перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня, а саме за період з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, з 15.07.2022 по 21.12.2022 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, з 15.07.2022 по 21.12.2022 включно, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч гривень) на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.05.2023 по 17.10.2023 включно в розмірі 643892,48 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 31.05.2023 по 17.10.2023 включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 № 100 в розмірі 643892,48 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров'я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров'я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 року № 100 в розмірі 183680 (сто вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн 76 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року в справі № 380/28733/23, в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 в розмірі 183680, скасовано та прийнято в цій частині нову постанову.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 639260,16 грн. (шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят гривень 16 копійок.) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 2000 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) судових витрат.
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року в справі № 380/28733/23 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
21 листопада 2025 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України; документу про сплату судового збору в розмірі 11844 грн 68 коп.
Копію указаної ухвали скаржнику направлено та доставлено до електронно кабінету 11 грудня 2024 року о 20:08 годин.
З огляду на те, що станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не надано до Суду доказів неможливості учинення конкретної процесуальної дії у визначений строк, а тому у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржнику роз'яснено, що у разі ненадання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло 3 місяці, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 380/28733/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний