про відкриття касаційного провадження
12 січня 2026 року
м. Київ
справа №280/416/25
адміністративне провадження №К/990/49271/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №280/416/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 № 62679/03-16 про відмову у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачці з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 № 04-14/116 та №04-14/115.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2025 позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову позивачці у призначенні пенсії згідно із Законом №3723-XII. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачці з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 № 04-14/116 та № 04-14/115.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2025 скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/416/25 та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову позивачці у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивачки від 12.11.2024 про значення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду зроблених у цій справі. У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила її у касаційному порядку, просила скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 12.12.2025 касаційну скаргу позивачки залишив без руху та надав строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням, а також надати документ про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.
24.12.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.12.2025 від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник надає уточнену касаційну скаргу та квитанцію про сплату судового збору від 24.12.2025 №4209-8977-6265-5450.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення статті 37 Закону №3723-ХІІ щодо визначення належного способу захисту при встановленні права на пенсію державного службовця та обов'язковості призначення пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітної плати; пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (далі - Закон - № 889- VIII) щодо застосування статті 37 Закону № 3723-ХІІ до осіб, які набули право на пенсію державного службовця до 01.05.2016, зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.11.2025 у справі №620/678/25, від 07.05.2025 у справі №140/4054/24, від 12.05.2025 у справі №580/7890/24, від 19.12.2025 у справі №200/1408/25, від 27.11.2025 у справі №380/333/25, від 12.02.2025 у справі №580/6600/24, від 28.01.2025 у справі №560/2123/24, від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а щодо застосування наведених вище норм матеріального права.
У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для позивачки, оскільки у справі розглядається її право на пенсійне забезпечення.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №280/416/25.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 280/416/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб