ф
12 січня 2026 року
м. Київ
справа №160/7599/25
адміністративне провадження № К/990/53971/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 160/7599/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року по справі №160/7599/25.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 грудня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 01 липня 2025 року та апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 31 жовтня 2025 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що скаржником не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/15583/23 та від 07 лютого 2025 року у справі № 280/7991/23.
Щодо посилання скаржника на обставини збройної агресії РФ проти України, колегія суддів зазначає таке.
Саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 07 січня 2025 року у справі № 160/26312/23, від 30 січня 2025 року у справі № 120/3063/24, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/36603/23.
Скаржник у касаційній скарзі не навів конкретних обставин, які вплинули на несвоєчасність звернення до суду та не надав відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу державної влади, що вплинули на пропуск ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 26 червня 2025 року.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Правова позиція щодо обґрунтованості підстав касаційного оскарження в подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 24 грудня 2024 року у справі № 160/32534/23, від 25 грудня 2024 року у справі № 160/4774/24 та від 27 грудня 2024 року у справі № 160/6205/24.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 160/7599/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська