12 січня 2026 року
м. Київ
справа №380/12596/25
адміністративне провадження №К/990/52305/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи № 380/12596/25 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, ОСОБА_1 , у якій просила:
визнати протиправними дії Департаменту архітектури та просторового розвитку, пов'язані з видачею ОСОБА_1 будівельного паспорту реєстраційний номер ЄДЕССБ - ВР01:3822-0598-1622-4100 ;
скасувати будівельний паспорт "Реконструкція будинку садибного типу за рахунок надбудови за адресою: АДРЕСА_1", реєстраційний номер ЄДЕССБ - ВР01:3822-0598-1622-4100 реєстраційний номер містобудівного кадастру: БП_2024_128.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та просторового розвитку, пов'язані з видачею ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) будівельного паспорту "Реконструкція будинку садибного типу за рахунок надбудови, АДРЕСА_1, кадастровий номер з/д 4610137200:08:009:0067, реєстраційний номер ВР01:3822-0598-1622-4100 від 03.09.2024.
Скасовано будівельний паспорт "Реконструкція будинку садибного типу за рахунок надбудови, АДРЕСА_1, кадастровий номер з/д 4610137200:08:009:0067, реєстраційний номер ВР01:3822-0598-1622-4100 від 03.09.2024.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі № 380/12596/25, в частині визнання протиправними дій Департаменту архітектури та просторового розвитку пов'язаних з видачею ОСОБА_1 будівельного паспорту "Реконструкція будинку садибного типу за рахунок надбудови, АДРЕСА_1, кадастровий номер з/д 4610137200:08:009:0067, реєстраційний номер ВР01:3822-0598-1622-4100 від 03.09.2024, скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні відповідних позовних вимог.
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №380/12596/25 - залишено без змін.
25.11.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 та винести нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
Ухвалою Верховного суду від 26.11.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
04.12.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 та винести нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи №380/12596/25 (провадження № К/990/50412/25) визначено склад колегії суддів: Стеценко С.Г. - Головуючий суддя (суддя-доповідач), Рибачук А.І., Тацій Л.В.
05.12.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного суду від 08.12.2025 заяву ОСОБА_1 про відкликання касаційної скарги задоволено та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій - повернуто скаржнику.
Також, 05.12.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 та винести нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи №380/12596/25 (провадження № К/990/50663/25) визначено склад колегії суддів: Стеценко С.Г. - Головуючий суддя (суддя-доповідач), Рибачук А.І., Тацій Л.В.
09.12.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивачем заявлено відвід від участі у розгляді справи №380/12596/25 (провадження № К/990/50663/25) суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. В обґрунтування заявленого відводу заявник, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, зазначав, що вказані судді своїми ухвалами позбавляють громадян права на звернення до суду та права на оскарження судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25 необґрунтованою та передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. у справі №380/12596/25 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій - відмовлено.
Ухвалою Верховного суду від 12.12.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
15.12.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 та винести нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також просить зупинити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі №380/12596/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду судової справи №380/12596/25 (провадження № К/990/52305//25) визначено склад колегії суддів: Стеценко С.Г. - Головуючий суддя (суддя-доповідач), Рибачук А.І., Тацій Л.В.
Також, 15.12.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивачем заявлено відвід від участі у розгляді справи №380/12596/25 (провадження №К/990/52305/25) суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. В обґрунтування заявленого відводу заявник, посилався на пункти 4, 5 частини 1 статті 36 КАС України, та зазначав, що вказані судді своїми ухвалами позбавляють громадян права на звернення до суду та права на оскарження судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2025 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25 необґрунтованою та передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. у справі №380/12596/25 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій - відмовлено.
20.12.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла заява ОСОБА_1 (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25. У вказаній заяві, ОСОБА_1 висловлює незгоду з прийнятими судовими рішеннями у справі №380/12596/25 (касаційіе провадження №К/990/48763/25 та №К/990/50663/25), де при розгляді справи колегія суддів Верховного Суду за головуванням судді-доповідача Стеценка С.Г. висловила свою позицію у розгляді даної справи. Вказане на його переконання свідчить про неякісне правосуддя при розгляді його касаційної скарги у справі №380/12596/25. Наведені у заяві про відвід обставини, на переконання заявника, свідчать про факт упередженості та необ'єктивності цієї колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які підривають довіру до суду, що підтверджує наявність підстав для відводу на підставі статті 36 КАС України.
Також зазначає, що порушення порядку визначення судді для розгляду справи є не лише порушенням національного законодавства, а й ставить під сумнів право на "суд, встановлений законом", гарантоване статтею 6 § 1 ЄКПЛ та посилається на статті 31, 37, 40 КАС України, зазначаючи, що вказані судді своїми ухвалами позбавляють громадян права на звернення до суду та права на оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 посилається на пункт 5 частини першої статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, просить задовольнити заяву про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від розгляду справи №380/12596/25, та передати справу №380/12596/25 для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Частиною 3 статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами частини четвертої наведеної статті, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України.
Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (із змінами) (далі - Положення).
Пунктом 130 цього Положення визначено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимог розділу IV цього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 59 розділу IV цього Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
Так, зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді прийнято рішення "Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)" від 22 липня 2024 року №9, яким установлено, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Означене рішення зборів суддів застосовується з 23.07.2024.
Касаційна скарга позивача зареєстрована 15.12.2025, тобто після початку дії рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 22.07.2024 №9, тому була передана раніше визначеному судді-доповідачу з урахуванням особливостей, визначених вищезгаданим рішенням зборів.
Отже, посилання заявника про порушення порядку визначення складу суду у цій справі не знайшло свого підтвердження. Передбачена пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України підстава для відводу суддів у цій справі відсутня.
Щодо посилання ОСОБА_1 , у заяві (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід колегії суддів, на те, що вказані судді своїми ухвалами позбавляють громадян права на звернення до суду та права на оскарження судового рішення та наявності сумнівів у безсторонності вищезазначеної колегії суддів суду касаційної інстанції при розгляду її касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Так, відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як на підставу про відвід суддів ОСОБА_1 покликається на приписи статтей 36, 37, 40 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Водночас, позивач у заяві не наводить обставин, які викликають у нього сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Натомість, доводи позивача свідчать про незгоду з процесуальними рішеннями суддів, що в силу приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Розглянувши подану позивачем заяву про відвід суддів та обставини, які в ній зазначені, Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу суддів від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивач у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів, а лише свідчать про незгоду заявника з діями суддів та прийнятими ними судовими рішеннями.
Отже, Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. або необ'єктивність під час розгляду справи №380/12596/23 заявником не наведено, а суддями не встановлено.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Таким чином, оскільки доводи заяви про відвід суддів ґрунтуються виключно на незгоді із судовими рішеннями, ухваленими за участю суддів Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. заява (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід вказаної колегії суддів є необґрунтованою.
Інших обставин, які відповідно до статті 36 КАС України є підставою для самовідводу чи відводу судді позивачем не зазначено.
За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Частиною четвертою статті 40 встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У зв'язку з тим, що згідно з наказом Верховного Суду від 05.11.2025 №3981/о/6-25 суддя Тацій Л.В. перебуватиме у відпустці з 29.12.2025 по 09.01.2026 та наказом Верховного Суду 05.12.2025 №6117/о/5-25 та суддя Рибачук А.І. перебуватиме у відпустці з 24.12.2025 по 02.01.2026, та враховуючи принцип незмінності складу суду, питання щодо винесення ухвали про визнання заяви про відвід суддів від участі у розгляді справи необґрунтованою вирішується 12.01.2026.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати заяву ОСОБА_1 (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №380/12596/25 необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 (вх.номер К/990/52305/25-Д4) про відвід суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи № 380/12596/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій