09 січня 2026 рокусправа № 380/19474/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), з вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, про що зазначив позивач у позовній заяві та відповіді на відзив, відповідач, при виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку, не урахував додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яку позивач отримував за час проходження служби.
Ухвалою суду від 20.11.2025 суд постановив призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та заява, з яких видно, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168, при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористану відпустку, не передбачено законом, а також, що така винагорода має разовий характер.
Суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.04.2025 №94 позивачу нараховано компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку 23 календарних дні за 2022 рік; 20 календарних днів за 2024 рік та невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій 28 календарних днів за 2023-2024 роки; разом 81 день.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача від 04.04.2025 №2862/3 та довідки про грошове забезпечення з 02.2024 до 18.06.2024 позивач отримував додаткову винагороду у 2022 та 2023 році.
З відповіді відповідача від 29.07.2025 №812, наданої на адвокатський запит, видно, що відповідач, при нарахуванні позивачу компенсації за невикористані відпустки не ураховував додаткову грошову винагороду, отримувану позивачем під час проходження служби.
Означена бездіяльність відповідача стала підставою для звернення до суду.
Оцінюючи обставини справи та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі також Закон № 2011-ХІІ) складові грошового забезпечення такі: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
Згідно з статтею 9 Закону № 2011-XII, Постанови №704 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок №260).
Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби урегульована нормами розділу ХХХІ вказаного порядку.
Зокрема, відповідно до п.3 зазначеного розділу у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:
тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;
тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;
тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;
тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.
Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.
Згідно з п.5 розділу ХХІ Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Постанова № 704 передбачає, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу, окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої має регулярний щомісячний характер у разі виконання визначених бойових завдань та водночас обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
Цим спростовується твердження відповідача про разовий характер означеної додаткової винагороди.
Таким чином, правова природа додаткової винагороди, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України № 168, це додатковий вид грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Водночас у пункті 16 розділу І Порядку № 260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби урегульована приписами пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260.
Так, пунктом 6 розділу XXХI Порядку № 260 у вказаній редакції встановлено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Верховний суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2025-го року в справі №240/34080/23, у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 26 листопада 2024 року № 240/1800/24 виснував, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану. Також Верховний Суд констатував, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців.
Оскільки для обчислення компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток виключень, як наприклад, для обчислення допомоги на оздоровлення згідно з п.6 розділу ХХІІІ, п.6 розділу ХХХІ не містить, доводи позивача щодо обов'язку відповідача включити отримані ним суми коштів, передбачені Постановою КМУ №168, як додаткові складові його грошового забезпечення, обґрунтовані. Оскільки вони щомісячно виплачувалися позивачу під час проходження служби у 2022-2023 роках, то мали враховуватися для визначення середньоденного розміру. Не включивши їх у розрахунок, відповідач допустив бездіяльність, що не відповідає закону.
Суд, виконуючи ч.5 ст.242 КАС України, урахував висновок щодо застосування зазначених норм права, вказаний у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №420/693/23 (адміністративне провадження № К/990/36339/23) про те, що ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався позивачу, починаючи з травня 2022 року і до дня його звільнення, указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки.
Відтак, наявні підстави зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, обчисливши її суму з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
З урахуванням викладеного, суд висновує про задоволення позову повністю.
Стосовно строку звернення до суду, то суд не знаходить підстав для застосування наслідків його пропуску, оскільки до суду позивач звернувся у межах тримісячного строку, визначеного КЗпП України, бо про розмір усіх складових грошового забезпечення позивачу стало відомо після 27.07.2025, тобто після отримання відповіді відповідача на адвокатський запит. Про те, чи ураховувалася додаткова винагорода при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку, у день звільнення позивачу не могло бути відомо, оскільки наказ відповідача такої інформації не містив.
Судові витрати не розподіляються, бо позивач звільнений від їх сплати.
Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.01.2026.
Суддя Лунь З.І.