09 січня 2026 р.Справа №160/37470/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», затверджене протоколом від 17.12.2025 року № 80;
зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
забезпечити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 22.04.2005 року Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , шляхом заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до дати набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Окрім цього, мобілізація позивача призведе до того, що йому дідові ОСОБА_2 , який відповідно до Довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією, серія 12 ААД № 098824 від 22.08.2024 року, має першу “Б» групу інвалідності з 19.08,2024 року, причина інвалідності - загальне захворювання по зору, строк встановлення інвалідності - безстроково, не буде кому надавати постійний догляд, що може призвести до невідворотних наслідків.
Такий захід забезпечення позову спрямований виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не має на меті вирішення спору по суті.
Розглянувши подану представником заявника заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду питань щодо відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», затверджене протоколом від 17.12.2025 року № 80 та зобов'язання Комісії з розгляду питань щодо відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У той же час у вказаній заяві позивач просить суд заборонити фактично всім територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до дати набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не вказано також підстави, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Відтак, оцінка правомірності розгляду заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Заборона вчиняти дії пов'язані з призовом позивача на військову службу під час мобілізації, про яке просить позивач, на думку суду, не є співмірним (в межах поданої позовної заяви).
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков