12 січня 2026 рокуСправа №160/35186/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
10.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати Рішення, прийнятого виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком, за №323/4-1128 від 05 листопада 2025 року про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивачем було отримано рішення від 05.11.2025 за № 323/4-1128 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано відомостей про податковий борг, який не сплачений ДП «СхідГЗК» більш ніж 90 днів, тому вказане рішення підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Позивач також вказує, що з оскаржуваного рішення не вбачається, що на час прийняття спірного рішення контролюючим органом встановлено відсутність зобов'язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. Крім того, оскаржуване рішення № 323/4-1128 від 05.11.2025 не містить період його виникнення, що також свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
24.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що За ДП «СХІДНИЙ ГЗК» з урахуванням філій у межах території обслуговування ГУ ДПС у Кіровоградській області рахується податковий борг в сумі 284 587 593,20 гривень. З метою погашення податкової заборгованості ДП «СХІДНИЙ ГЗК» виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком прийнято рішення керівника №323/4-1128 від 05.11.2025 про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 768 822,34 грн відповідно до частини ІІ пункту 95.5 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), яке є предметом оскарження у вказаній справі. Рішення №323/4-1128 від 05.11.2025 прийнято виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком на підставі ст. 95.5 ПК України стосується не всієї суми податкового боргу, а виключно сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у податкових деклараціях, щодо яких минув строк у 90 календарних днів з дня граничного терміну їх сплати. Згідно розрахунку, сума податкового боргу, що підлягає стягненню за Рішенням №323/4-1128 від 05.11.2025 складає 768 822,34 грн, в тому числі: по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35060070000071148) - 3 345,30 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35060070000071148) - 11 070,70гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35040210000014072) - 216 427,45 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35060090000091976) - 188,00 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35060090000091976) - 17 682,14 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35060110000056063) - 10555,26 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35060110000056063) - 32 956,12 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35020130000045875) - 16216,42 гривні (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35020130000045875) 782,00 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35040270000084621) - 163409,00 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35040270000084621) 67295,70 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35080110000063919) - 182 746,76гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код території UA35060230000086264) - 19214,79 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 29.07.2025); по земельному податку з юридичних осіб (код території UA35060230000086264) 26932,70 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 30.07.2025).
Отже, самостійно визначені позивачем у податкових деклараціях суми грошового зобов'язання є узгодженими, однак у встановлені ПК України строки не сплачені й відповідно підлягають стягненню за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішення №323/4-1128 від 05.11.2025 повністю відповідає формі затвердженій наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 №199 (зі змінами).
Твердження позивача про відсутність детального розрахунку до рішення №323/4 1128 від 05.11.2025 та відомостей про суму непогашених зобов'язань держави перед платником податків, спростовуються належними доказами наявними в матеріалах судової справи, оскільки до рішення керівника належним чином долучено детальний розрахунок суми податкового боргу за періодами та підставами його виникнення, а частина 3 зазначеного рішення включає відомості про суму непогашених зобов'язань держави перед платником податків, усього - 0,00.
Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виконуючим обов'язки заступника начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком прийнято рішення керівника № 323/4-1128 від 05.11.2025 про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 768 822,34 грн відповідно до частини ІІ пункту 95.5 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Правомірність рішення відповідача № 323/4-1128 від 05.11.2025 «Про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу» є предметом судового розгляду у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпунктів 16.1.1-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Згідно з положеннями пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 01.07.2015, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 01.07.2015, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 01.07.2015), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Так, згідно з положеннями п. 95.5 ст. 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з аналізу вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу.
При цьому, суд наголошує, що можливість застосування контролюючим органом до платника податків вказаних положень п. 95.5 ст. 95 ПК України стосується конкретно визначеного податкового боргу (з урахуванням конкретної суми такого боргу).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України, таке рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Суд наголошує, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов'язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов'язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань та/або пені.
Аналогічні підходи до правозастосування п. 95.5 ст. 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №805/1427/17, від 17.06.2021 у справі № 440/4736/19, від 16.01.2025 у справі №280/27/22, від 18.02.2025 у справі №440/8447/23, від 27.02.2025 у справі №380/26982/23.
Також, у цих постановах Верховний Суд також зазначив, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема, чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.
Вирішуючи спір про правомірність рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі якщо рішенням порушені права, свободи або законні інтереси особи, яка оскаржила до суду це рішення, суд визнає протиправним та скасовує індивідуальний акт чи окремі його положення, як це передбачено пунктом 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не наділений повноваженнями вносити зміни до рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема визначити період, за який виникла заборгованість, якщо такий період у рішенні не вказаний.
Суд зазначає, що оскаржуване у цій справі рішення, не дає можливість встановити період, коли виник податковий борг.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, оскаржуване рішення №323/4-1128 від 05.11.2025, прийняте виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, у зв'язку із чим, зазначена документально підтверджена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 132, 134, 143, 241-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення, прийнятого виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Романом Грущаком за №323/4-1128 від 05.11.2025 про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787).
Стягнути на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вулиця Олеся Гончара, 2, код ЄДРПОУ 14309787) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез