12 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13847/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить:
1. визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області при відсутності розгляду заяви про призначення та надання житлової субсидії;
2. зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області прийняти рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії згідно із Положенням про призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, відповідно до заяви про призначення та надання житлової субсидії на період із травня 2025 року по квітень 2026 року;
3. визначити розмір моральної (нематеріальної) шкоди за протиправну бездіяльність посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області та порушення Закону України “Про звернення громадян»;
4. зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області виплатити визначений судом розмір моральної (нематеріальної) шкоди;
5. постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області, бездіяльність яких буде визнана протиправною;
6. направити окрему ухвалу Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Позивач зазначає, що 25.09.2025 направив рекомендованим листом до відповідача заяву та декларацію про призначення житлової субсидії на період з травня 2025 року по квітень 2026 року, яка була вручена адресату 29 травня 2025 року.
Посилаючись на Положення про призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, позивач указує, що відповідно до пункту 60 цього Положення уповноважений орган зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня подання документів прийняти рішення про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії.
Крім того, позивач посилається на статтю 20 Закону України “Про звернення громадян», згідно з якою звернення підлягають розгляду у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. На думку позивача, відповідач у встановлені строки жодного рішення за його заявою не прийняв та належним чином його не повідомив.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із письмовими зверненнями щодо стану розгляду заяви, однак отримані відповіді не стосувалися заяви про призначення субсидії на спірний період, що, на його переконання, свідчить про протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду.
Такі дії, за твердженням позивача, порушують його право на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України, а також принцип діяльності органів державної влади, визначений статтею 19 Конституції України.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на статтю 56 Конституції України, а також практику Верховного Суду, зокрема постанову від 28.11.2019 у справі №750/6330/17, зазначаючи, що багаторічне невирішення питання соціального захисту та судові спори спричинили йому душевні страждання та почуття приниження.
Ухвалою суду від 25.11.2025 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У поданому відзиві ГУ ПФУ у Волинській області заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що правовідносини щодо надання житлових субсидій регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII та Положенням про призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848).
Відповідач указує, що з 01.12.2022 функції з призначення житлових субсидій передані органам Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 року №1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скропленого газу Пенсійним фондом України», при цьому такі функції здійснюються без правонаступництва щодо рішень, прийнятих органами соціального захисту населення.
За результатами розгляду заяви позивача відповідачем було прийнято рішення від 16.06.2025 №1097273886-2025-3 про відмову у призначенні житлової субсидії у зв'язку з наявністю простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у сумі, що перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що прямо передбачено підпунктом 5 пункту 14 Положення №848.
Відповідач наголошує, що Положення №848 не наділяє уповноважений орган дискреційними повноваженнями оцінювати причини виникнення заборгованості або перевіряти достовірність відомостей, наданих виконавцями житлово-комунальних послуг, а сам факт надходження інформації про наявність заборгованості є достатньою підставою для відмови у призначенні субсидії. Такий підхід, на думку відповідача, відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 09.06.2021 у справі №524/8130/17.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідач зазначає, що позивач не довів наявності всіх необхідних елементів цивільно-правової відповідальності, визначених статтями 23 та 1167 Цивільного кодексу України, а саме: факту заподіяння моральної шкоди, протиправності дій відповідача, причинно-наслідкового зв'язку та вини. Відповідач також посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вказуючи на відсутність належних доказів заявлених позивачем немайнових втрат.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
У заяві від 05.12.2025 позивач звертає увагу суду на те, що наданий судом ухвалою від 25.11.2025 триденний строк для подання відповіді на відзив не відповідає вимогам частини третьої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо достатнього часу для подання своїх пояснень, міркувань, аргументів та відповідних доказів для спростування відзиву.
Частиною третьою статті 163 КАС України встановлено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Отримавши 18.12.2025 відзив, позивач у заяві від 22.12.2025 вказує на те, що до відзиву не додано документів на представництво інтересів відповідача особою, яка підписала відзив, лише вказано, що такі повноваження підтверджені даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, адреса відправлення відзиву не співпадає з поштовою адресою відповідача. У підсумку, позивач не вважає отриманий лист відповідача відзивом, що складений у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Відтак, вказану заяву позивач подав замість відповіді на відзив, а тому суд вважає, що позивачу було надано достатній строк для подання своїх пояснень, міркувань, аргументів та відповідних доказів для спростування відзиву, однак позивач скористався своїм процесуальним правом на власний розсуд. При цьому, повноваження представника ГУ ПФУ у Волинській області Оласюк Т.С., яка підписала відзив, підтверджено довіреністю на справи адміністративного судочинства у порядку передоручення від 01.10.2024, котра додана до відзиву та міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 07.01.2026 про витребування доказів витребувано у відповідача ГУ ПФУ у Волинській області належним чином завірені копії заяви ОСОБА_1 від 25.05.2025 та декларації про призначення і надання житлової субсидії, рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 16.06.2025 №1097273886-2025-3 про відмову у наданні житлової субсидії, а також докази його надіслання та вручення позивачу.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
30.05.2025 за вх. №11598/8 ГУ ПФУ у Волинській області зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 25.05.2025 про призначення та надання житлової субсидії на період з травня 2025 року по квітень 2026 року, до якої долучено декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 25.05.2025.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 16.06.2025 №1097273886-2025-3 відмовлено у призначенні житлової субсидії з підстав наявної заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначає відповідач у клопотанні від 09.01.2026, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про прийняте рішення про відмову у призначенні субсидії за допомогою SMS-повідомлення, оскільки позивач надав згоду на отримання SMS-повідомлень від ПФУ, на підтвердження чого пенсійний орган надав суду знімок екрана підсистеми (програмного забезпечення) ПФУ щодо розгляду звернень.
06.08.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо отримання результатів розгляду його заяви від 25.05.2025 про призначення та надання житлової субсидії, де додатково повідомив про вирішення у судовому порядку спорів з приводу відмови пенсійного органу у наданні житлової субсидії за попередні періоди.
У відповідь на таку заяву ГУ ПФУ у Волинській області листом від 20.08.2025 №11200-10323/А-02/8-0300/25 повідомило позивача про те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №140/14099/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю (з приводу оскарження рішення ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на період з травня 2024 року по квітень 2025 року, тобто за попередній період).
01.09.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо неотримання відповіді за результатами вирішення заяви від 25.05.2025 про призначення та надання житлової субсидії, однак письмової відповіді вкотре не отримав, а тому звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII “Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон №2189-VIII).
Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону №2189-VIII визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій №848.
Згідно з пунктами 3, 4 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
Відповідно до пункту 5 Положення №848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1156 “Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».
Пунктом 9 Положення №848 передбачено, що призначення житлових субсидій здійснюється: до 30 листопада 2022 року включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення); починаючи з 01 грудня 2022 року - органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 16 вересня 2022 року “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скропленого газу Пенсійним фондом України» (далі - постанова №1041) Пенсійний фонд України забезпечує з 01 жовтня 2022 року виплату та з 01 грудня 2022 року призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжує утримувати суми надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання- передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.
Пунктом 2 постанови №1041 передбачено приймання/передачу, зокрема, справ про одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, накопичених за останні п'ять років (крім знищених внаслідок збройної агресії Російської Федерації), - до 01 квітня 2023 року або протягом місяця після відновлення своєї роботи.
Тобто, Пенсійному фонду України передані функції структурних підроздів з питань соціального захисту населення без правонаступництва.
Відповідно до підпункту 5 пункту 14 Положення №848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв'язку з приведенням об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов).
Житлова субсидія у випадку, передбаченому абзацом першим цього підпункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до уповноваженого органу надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
За приписами абзацу першого пункту 22, абзацу першого пункту 24 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
Відповідно до пункту 43 Положення №848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає: заяву; декларацію; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності); рішення суду (в разі наявності); інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).
Як установлено пунктом 60 Положення №848, уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії.
У разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв'язок, смс-повідомлення, електронні засоби зв'язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія) (п. 61 Положення №848).
Відповідно до п. 62 Положення №848 у разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган інформує заявника про прийняте рішення в паперовій формі з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія.
У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається: номер рішення уповноваженого органу; номер телефону заявника; прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) заявника; прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування; дата та час телефонного дзвінка.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про прийняте рішення від 16.06.2025 №1097273886-2025-3 про відмову у призначенні житлової субсидії у строк та у спосіб, визначений п. 62 Положення №848.
Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідачем не повідомлено його належним чином про прийняте рішення про відмову у призначенні субсидії.
Разом з цим, бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо неповідомлення позивача про прийняте рішення про відмову у призначенні житлової субсидії у порядку та строки, визначені п. 62 Положення №848 та скасування такого рішення не є предметом даного судового розгляду. Вимоги позивача стосуються виключно бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви про призначення та надання житлової субсидії та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області прийняти рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії відповідно до поданої заяви.
Враховуючи те, що рішення про відмову у призначенні житлової субсидії прийняте, належним способом захисту є оскарження такого рішення, а не вимога про визнання бездіяльності протиправною.
Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту, що саме по собі є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 1174 Цивільного кодексу України, є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області виплатити визначений судом розмір моральної (немайнової) шкоди також не підлягає задоволенню, як і вимога про постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код 13358826).
Суддя Н. В. Стецик