про відмову у роз'ясненні судового рішення
12 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1366/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також - ГУ ПФУ в Донецькій області) у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 24.01.2025 №907630188097 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з 17.01.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993, пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року та здійснити перерахунок пенсії на підставі виданих Павлівською сільською радою довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом на грудень 2023 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у даній справі, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.01.2025 №907630188097 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з 17.01.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015.
05.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025.
В обгрунтування вказаної заяви представник позивача вказала, що своїм рішенням Волинський окружний адміністративний суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте, у резолютивній частині рішення суд не конкретизував, що таке переведення має бути здійснене на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 17.01.2025 та долученими до такої заяви документами, в тому числі, довідок про складові заробітної плати.
На переконання заявника, через таке нечітке формулювання існує ризик неефективного захисту прав позивача, оскільки представники Пенсійного фонду трактують рішення як відмову у врахуванні цих довідок і просте переведення на пенсію, розмір якої може бути меншим.
Як наслідок, заявник просить суд, керуючись статтею 254 КАС України, роз'яснити рішення суду, а саме: уточнити, що ГУ ПФУ в Донецькій області зобов'язане врахувати подані ним документи (довідки про складові заробітної плати) від 17.01.2025 при переведенні на інший вид пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у цій справі було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відсутня об'єктивна необхідність у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснений у тому ж порядку, в якому було ухвалено вказане судове рішення, тобто в порядку письмового провадження, у десятиденний строк з дня її надходження.
Заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №9901/430/19, які полягають у такому.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отож, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Так, предметом розгляду у даній справі була відмова ГУ ПФУ в Донецькій області, оформлена рішенням від 24.01.2025 №907630188097, у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 та зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 17.01.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993, пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року, здійснивши перерахунок пенсії на підставі довідок Павлівської сільської ради про складові заробітної плати державного службовця.
Оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.01.2025 про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII та долучених до такої заяви документів (додатків).
Відтак, вирішуючи даний спір по суті, суд надав оцінку діям ГУ ПФУ в Донецькій області щодо розгляду заяви позивача від 17.01.2025.
Інших заяв ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VII матеріали справи не містять.
Таким чином, зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з 17.01.2025 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 означає вирішення відповідачем питання про призначення пенсії позивачу саме за заявою останнього від 17.01.2025.
Відтак, на переконання суду, резолютивна частина судового рішення від 16.04.2025 у даній справі є чіткою за змістом та повністю відповідає мотивувальній частині.
Рішення не припускає різного тлумачення, є чітким та зрозумілим, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, судове рішення не містить положень, що викликають суперечки під час його виконання та в даному випадку не підлягає роз'ясненню, оскільки буде зміна його змісту.
Окремо суд звертає увагу на те, що у поданій заяві про роз'яснення рішення заявник лише висловлює припущення про ризик неефективного захисту через нечітке формулювання рішення суду.
Разом з тим, жодних належних доказів того, що згадані ним неточності реально перешкодили або унеможливили виконання рішення суду позивачем до суду не надано.
Суд зазначає, що механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися для встановлення додаткових обставин справи.
Таким чином суд дійшов висновку, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №140/1366/25 є зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України для роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, у зв'язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 16.04.2025 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. В. Стецик