про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 січня 2026 р. Справа № 120/212/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обчислення та виплати з 01.01.2026 пенсії із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів на підставі постанови КМУ №1778 від 30.12.2025;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснювати з 01.01.2026 нарахування та виплату пенсії у повному розмірі, обмеження максимальним розміром та без застосування будь-яких коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доходжу наступного висновку.
Відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у позові вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова № 1778) знову встановлені обмежуючі коефіцієнти щодо максимального розміру пенсії.
Відповідно пункту 4 Постанови № 1778, постанова набирає чинності з 01.01.2026 року.
Отже, як вважає позивач, протиправність застосування відповідачем до пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", встановлені рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду та наведеними судовими рішеннями, є очевидною та не підлягає доказуванню.
Суд відзначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Позивачем не надано доказів та пояснень щодо обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.01.2026 року максимального розміру пенсії позивача. Наявність норм у Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 про обмеження пенсії, не свідчить про реальне порушення прав позивача та виплату пенсії в обмеженому розмірі.
Судове рішення не може бути орієнтоване на майбутнє.
Більше того, нарахування та виплата пенсії в січні 2026 здійснюється за грудень 2025, а отже заявляючи вимоги про застосування з 01.01.2026 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії позивач фактично заявляє вимоги спрямовані на майбутнє.
Так, відповідно до ст. 160 ч. 5 п. 9 КАС України, в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Оскільки позивач оскаржує обмеження відповідачем з 01.01.2026 року максимального розміру пенсії з застосуванням норм статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням приписів ст. 160 ч. 5 п. 9 КАС України, позивач повинен обґрунтувати порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача, а також подати докази, що підтверджують вказані у позові обставини.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною першою статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - це абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Так, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки, а також наділяти таким правом іншим осіб, зокрема адвокатів.
Водночас, суд звертає увагу, що до позовної заяви не додано копію паспорта позивача, що є підтвердженням її правосуб'єктності.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію її місця проживання.
Разом з тим, згідно з пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, зазначену вимогу позивачем також не дотримано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна