Справа № 991/182/26
Провадження № 1-кс/991/187/26
про повернення скарги
8 січня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевірив скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
07.01.2026 до слідчого судді надійшла зазначена скарга. Заявник просить, зобов'язати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) згідно вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) повідомлення про вчинений злочин за ст. 365, 355, 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та розпочати досудове розслідування.
У скарзі він указує, що 02.12.2025 він звернувся до керівника САП з повідомленням про вчинений злочин працівником Запорізького апеляційного суду ОСОБА_3 , яка підпадає під ст. 365, 355, 368 КК України. Однак, на час складання скарги його повідомлення про вчинений злочин не внесено.
Перевіривши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить висновку про необхідність її повернення.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. У цьому випадку скарга може бути подана, зокрема, заявником.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК скарги на бездіяльність прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із аналізу цієї норми вбачається, що строк на звернення до суду із відповідною скаргою обчислюється саме з дати допущення бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї.
Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК).
При обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК). При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку (ч. 3 ст. 115 КПК). При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день (ч. 7 ст. 115 КПК).
Як убачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, 02.12.2025 ОСОБА_2 звернувся з повідомленням про вчинений злочин. Відповідно до трекінгу відправлень воно надійшло до САП 08.12.2025.
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Отож, відомості вказані ОСОБА_2 у повідомленні мали б бути внесені до ЄРДР не пізніше 09.12.2025. Першим днем строку на оскарження бездіяльності, в даному випадку є 10.12.2025, а останнім десятим днем - 19.12.2025.
Як убачається з конверту, заявник направив свою скаргу до суду 29.12.2025, тобто через десять днів з моменту закінчення строку для її подання.
Про вказані вимоги КПК ОСОБА_2 був обізнаний. Так, в своїй скарзі він 4 рази посилається на ст. 214 КПК, яка передбачає внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, а вимоги ст. 117 КПК зобов'язують слідчого суддю поновити за клопотанням заінтересованої особи процесуальний строк, пропущений із поважних причин.
В прохальній частині своєї скарги, після слова «прошу» заявник ручкою написав - «поновити строки оскарження».
Це додатково свідчить про обізнаність заявника з нормами закону та встановлений строк на оскарження.
Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 26.08.2020 у справі № 760/18778/18 «Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником».
Отож, поновити строк на оскарження можливо лише у тому випадку, коли заявник (скаржник) навів достатні підстави (об'єктивно непереборні обставини) поважності причин пропуску такого строку, а також підтвердив їх.
У своїй скарзі заявник зазначив лише прохання поновити строки оскарження, однак, він не навів жодної обставини, яка б унеможливлювала своєчасне звернення до суду зі скаргою.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У зв'язку з цим, матеріали поданої скарги підлягають поверненню особі, яка її подала.
Окрім цього, скаргу слід повернути скаржнику й з іншої передбаченої законом підстави.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Слідчим суддею установлено, що скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (далі - ВАКС), що є підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною першою статті 33-1 КПК визначено, що ВАКС підсудні кримінальні провадження, зокрема, передбачені в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК.
У своїй скарзі заявник указує про вчинення злочину, передбаченого ст. 365, 355, 368 КК України працівником Запорізького апеляційного суду.
У повідомлення про злочин він зазначив - «Обставини мого звернення є системне порушення посадовою особою приватного права, яка привласнила повноваження судді та при розгляді заяв та скарг виносила ухвали та постанови на користь третіх осіб всупереч норм Конституції та Законів України, завдавши мені, потерпілому ОСОБА_2 , істотної моральної і майнової шкоди у розмірі 1 000 000 гривень. Докази надам безпосередньо у досудовому провадженні.». У резолютивній частині повідомлення він просить внести до
ЄРДР його заяву про вчинене кримінальне правопорушення посадовою особою Запорізького апеляційного суду за ст. 365, 355, 368 КК України.
Злочин, передбачений статтею 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) входить до переліку кримінальних правопорушень зазначених у ч. 1 ст. 33-1 КПК.
Однак, заявник вказує, що злочин вчинила посадова особа суду, а не суддя, а тому, відсутня хоча б одна з умов, передбачена пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК.
Працівник суду, якщо це не суддя за доводами скаржника, не відноситься до осіб, зазначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК.
Також, ані в скарзі, ані в повідомленні про злочин взагалі не зазначено про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Заявник указує про порушення його прав, винесення рішень всупереч норм права та завдання шкоди.
Зважаючи на викладене, таке провадження не підсудне ВАКС, а слідчий суддя не є уповноваженим здійснювати судовий контроль за бездіяльністю уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР. За встановлених обставин, скаргу слід повернути також на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК.
Разом з тим, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути особі, яка її подала;
- копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1