Номер провадження 22-з/821/1/26 Справа № 696/567/24
Кам'янський районний суд Черкаської області
08 січня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря: Костенко А.І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасової Тетяни Сергіївни про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаської області, про зобов'язання вчинити дію,-
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом та просила суд:
-зобов'язати ОСОБА_1 знести (демонтувати) незаконно побудований фундамент паркану, глухий бетонний паркан з надбудовою для облаштування навісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що так як суду не надано належних та допустимих доказів, що стосується висоти паркану, суд позбавлений можливості з достовірністю встановити чи порушує висота паркану норми ДБН. Також, стороною позивача не зазначено конкретні координати паркану, який підлягає знесенню, його точні параметри (висота, довжина). Тобто, виконання рішення суду, в разі задоволення позову, є неможливим. Докази, які б достовірно підтверджували факти, викладені в позовній заяві суду не надані, спеціалісти, які б могли надати висновки щодо параметрів спірного паркану та порушення будівельних норм до справи не залучені.
Щодо обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, необхідно зауважити наступне. В разі наявності спорів між співвласниками земельної ділянки, які не можуть бути вирішені укладанням договору про поділ земельної ділянки, такі спори вирішуються шляхом звернення до суду з позовом про виділення належної одному зі спільних власників частки в натурі. Натомість ОСОБА_2 обрала такий спосіб захисту, як зобов'язання вчинити дію, хоча фактично це є спір між співвласниками щодо виділення належної на праві власності частки земельної ділянки, що і було рекомендовано Комісією, яка виходила за запитом позивачки. І лише після поділу часток сторін, можливо встановити, чи порушує побудований відповідачем паркан державні будівельні норми між власниками суміжних ділянок таким чином, що його необхідно знести.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його суду апеляційної інстанції.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 знести (демонтувати) побудований бетонний фундамент паркану, глухий бетонний паркан з надбудовою для облаштування навісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2025 року до Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасова Т.С. про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 16 січня 2025 року відповідно до статті 271 ЦПК України.
Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не зрозумілий зміст рішення, оскільки судом не зазначено конкретні координати паркану, який підлягає знесенню, його точні параметри (висота, довжина), а також не зрозумілий порядок знесення (демонтажу) цього паркану, а саме: за чий рахунок і в які строки.
В судове засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч. 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сама представник заявника - адвокат Тарасова Т.С. просила суд розглянути заяву ОСОБА_1 без його участі та участі представника.
Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та зміст судового рішення, яке заявник просить роз'яснити, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Зі змісту зазначеної статті убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
У постанові, яку просить роз'яснити ОСОБА_1 , колегією суддів установлено, що ним побудований бетонний фундамент паркану, глухий бетонний паркан з надбудовою для облаштування навісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництвом вказаного паркану були порушені права на користування спірною земельною ділянкою позивачки у справі, як співвласника земельної ділянки.
Заяву про роз'яснення судового рішення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не зрозумілий зміст рішення, оскільки судом не зазначено конкретні координати паркану, який підлягає знесенню, його точні параметри (висота, довжина), а також не зрозумілий порядок знесення (демонтажу) цього паркану, а саме: за чий рахунок і в які строки.
Щодо порядку знесення паркану, то колегія суддів вважає судове рішення у даній частині є чітким та зрозумілим, оскільки здійснення демонтажу покладено на відповідача, а зважаючи, що постанова суду набирає законної сили після її проголошення, то обов'язок з демонтажу виник у відповідача з моменту ухвалення судового рішення.
Крім того, щодо необхідності зазначення точних параметрів паркану та його координат, то колегія суддів зауважує, що предметом спору була побудова відповідачем бетонного фундаменту паркану, глухого бетонного паркану з надбудовою для облаштування навісу. При цьому, як позивачем так і відповідачем, при розгляді справи подавалися докази щодо спірного об'єкту. Сторонами не зазначалося про наявність ще одного будівництва аналогічного паркану за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто у справі було чітко визначено предмет спору, а тому доводи відповідача у частині того, що з рішення суду йому незрозуміло, який саме паркан необхідно знести, колегія суддів вважає безпідставними.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення є чітким та зрозумілим, подвійному тлумаченню не підлягає, а тому заява прокурора про роз'яснення судового рішення не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасової Тетяни Сергіївни про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаської області, про зобов'язання вчинити дію - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту винесення.
Судді: