Справа №760/11950/25
Провадження №2-а/760/158/26
«12» січня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Тесленко І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4561361 від 23.04.2025 року,
у травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в м. Києві, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення ЕНА № 4561361 від 23.04.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 квітня 2025 року, поліцейським 1 взводу 3 роти 3 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції в м. Києві рядовим поліції Сидоренком Денисом Станіславовичем позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 680 гривень. Вважає дії поліцейського 1 взводу 3 роти 3 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції в м. Києві рядовим поліції Сидоренко Денис Станіславович незаконними та такими, що не відповідають вимогам КУпАП. Постанова серії ЕНА № 4561361 від 23.04.2025 винесена з грубими порушеннями КУпАП та Конституції України. 23.04.2025 року в місті Києві по вулиці Вадима Гетьмана (Індустріальна), рухаючись на транспорті військового призначення, ним було здійснено виїзд на смугу для маршрутних ТЗ, для подальшого здійснення повороту, що призвело до зупинки його поліцією. Рядовий поліції Сидоренко Д.С. підійшовши до нього, без представлення та зазначення причини зупинки почав вимагати в нього пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в момент пред'явлення документів зазначив що позивач військовий, та прямує на термінову нараду, та запропонував також пред'явити військовий квиток та УБД, на що рядовий поліції Сидоренко Д.С. проігнорувавши ці слова, наголосив що йому потрібні тільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та водійське посвідчення, не проінформувавши його про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, чим порушив вимогу п.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». Позивач в свою чергу запитав у рядового поліції Сидоренка Д.С. , чи має він намір скласти на нього постанову, та отримав запевнену відповідь від Сидоренка Д.С. , що ні, тільки перевірити документи. Надавши документи для перевірки, позивач почекав деякий час, та вийшов з автомобіля, для уточнення часу на очікування перевірки, підійшовши до рядового поліції Сидоренка Д.С., ще раз наголосив що спізнююсь на термінову нараду, на що останній не сказавши йому, а ні слова, склав на нього постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, віддав йому постанову ЕНА № 4561361 чим порушив вимогу ст.285 КУпАП, та вимогу ст.283 КУпАП. Тому вважає дії рядового поліції Сидоренка Д.С. незаконними. Розгляд справи відбувався з грубими порушеннями вимог п.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». Не поінформував позивача про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті ст.268 КУпАП, а саме: Не надав можливість ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядалась не в його в присутності. Постанова не оголошувалась після закінчення розгляду справи.Відповідач не вчинив жодних дій з метою перевірки факту вчинення правопорушення та ніяк не зафіксував його за допомогою належних способів фіксації, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів, які додаються до постанови як матеріали справи (пункт 7 постанови). Таким чином, немає жодних підстав вважати, що Позивач порушив вимоги ПДР, а відтак притягнутий до відповідальності абсолютно безпідставно. З врахуванням наведеного просив скасувати постанову серії ЕНА № 4561361 від 23.04.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв'язку із відсутністю належних доказів скоєння адміністративного правопорушення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру 06 травня 2025 року.
У період з 02 червня 2025 року по 18 червня 2025 року суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 19 червня 2025 року заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
27 червня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків. Однак, недоліки усунено не у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року заяву повторно залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
11 серпня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків. Недоліки позовної заяви усунено.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження за адміністративним позовом; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Інших процесуальних дій не вчинялось.
10 жовтня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено наступне. Вважають, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного: Відповідно до оскаржуваної постанови, 23.04.2025 о 08 год. 15 хв. в м. Києві, по вул. Вадима Гетьмана, Позивач керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ позначених дорожнім знаком 5.8 чим порушив п. 17.1. Правил дорожнього руху затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 - на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Поліцейський під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене Позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права. Зазначають, що у даній постанові вказане посилання на докази вчинення Позивачем правопорушення, у пункті 7 вказаної постанови «до постанови додаються» - вказане посилання на відео з нагрудної камери, а саме: №474785. Відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VIII Інструкції із правил застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС ВІД 18.12.2018р. №1026, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах БпЛА, становить - 30 днів, отже із дати події пройшло більше місячного терміну. 23.04.2025 о 08 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, екіпажом патрульної поліції був помічений ТЗ SKODA ОСТAVIA номерний знак НОМЕР_1 , котрий здійснив рух на смузі для маршрутних ТЗ позначених дорожнім знаком 5.8 чим порушив п. 17.1. ПДР України і в подальшому був зупинений. Після зупинки ТЗ Поліцейський представився, повідомив причину зупинки та надав законну вимогу надати документи зазначені п. п 2.1 (2.4) ПДР. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, керуючись статтями 268, 278, 279 КУпАП та пункту 9 Розділу III Інструкції, постановив визнати винним Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн 00 коп., що в межах санкції даної статті. Після чого Позивача було ознайомлено з винесеною Постановою, та повідомлено йому порядок її оскарження Постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст. ст. 307, 308 КУпАП. Незгода Позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Взявши до уваги викладене вище, Поліцейський діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, Постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, отже позов не підлягає задоволенню. З врахуванням наведеного просили відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №4561361, винесеної інспектором 1 взводу 3 роти 3 бат. ПОЛК-2 Управління патрульної поліції в місті Києві рядовим поліції Сидоренко Д.С., щодо ОСОБА_1 , 23.04.2025 08:15:45, м. Київ, вулиця Вадима Гетьмана (Індустріальна) водій керуючи ТЗ здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п.17.1 ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначених дорожнім знаком 5.8. або 5.11 «забороняються рух та зупинка ін. ТЗ на цій смузі», ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).
Також, в п. 7 Постанови «до постанови додаються» вказано: БК 473888.
Однак, будь - які відеозаписи відповідачем до матеріалів справи не надані.
Будь - яких інших доказів надано учасниками до матеріалів справи не було.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п.17.1 Правил дорожнього руху, на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.
Згідно до п.1.10. Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, зазначеними нормами передбачено обов'язок водіїв, зокрема, не допускати ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Натомість, суду не було надано будь - яких належних та допустимих доказів того, що позивачем 23.04.2025 року було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Крім того, суд враховує, що підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.
При цьому, матеріали справи не містять у собі доказів наявності суб'єктивної та об'єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.
Суд також зауважує, що статтею 77 КАСУ встановлено процесуальний обов'язок відповідача, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.
Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №524/5536/17 від 15.11.2018 року.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Матеріали справи, станом на момент розгляду справи, не містять будь - яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII встановлено основні повноваження поліції.
Як вбачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції України та Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Згідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р. (Заява № 16437/04), зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Матеріали справи не містять будь - яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №4561361 від 23.04.2025 року, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Також, частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн., згідно квитанції від 06.08.2025 року (а.с. 25).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 139, 227, 244, 246 - 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4561361 від 23.04.2025 року, -задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №4561361 від 23.04.2025 року,якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернеста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646).
Суддя І.О. Тесленко