Справа № 702/911/25
Провадження № 1-кп/702/39/26
12.01.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 за №12025255360000592, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, місце державної реєстрації та місце фактичного проживання АДРЕСА_1 , розлученого, має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із середньою спеціальною освітою, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 не з'явився,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
17 вересня 2025 року близько 13 години 20 хвилин, перебуваючи поруч стоматологічного відділення КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня Монастирищенської міської ради», що на вулиці Соборній в м. Монастирище Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 на тротуарі виявив емітовану АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_6 банківську картку № НОМЕР_1 .
Усвідомлюючи, що виявлена банківська картка є засобом доступу до банківського рахунку, а наявні на банківському рахунку кошти є чужою власністю, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, маючи прямий умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання картки у власних корисливих цілях для заволодіння грошовими коштами, привласнив вищевказану картку, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видані повноважною особою юридичної особи, емітована АТ КБ «ПриватБанк» з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, і використав картку для купівлі продуктів в магазині «Престиж», що по вул. Соборна, 17 в с. Нове Місто Уманського району Черкаської області, позбавивши у такий спосіб ОСОБА_6 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно, з корисливих мотивів, привласнив вказаний офіційний документ.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному проступку визнав повністю, щиро розкаявся, критично оцінив свою протиправну поведінку та зазначив, що у вересні минулого року в обідню пору доби він повертався від своєї подруги додому і на тротуарі виявив банківську картку, якою заволодів.
З метою встановлення особи, яка, можливо, загубила карту, обвинувачений пройшов кілька десятків метрів в одну та іншу сторони тротуару.
Впевнившись, що нікого поблизу немає, він через дорогу перейшов до магазину, де придбав продукти харчування, за які розраховувався наявними на цій картці коштами. Розрахунок проводився із застосуванням спеціального чіпу, тому ПІН - код система від нього не вимагала. В цілому з картки ОСОБА_3 витратив близько 800 гривень.
Наступного дня при зустрічі з працівниками ТЦК останні повідомили, що ОСОБА_3 хочуть бачити поліцейські. Зрозумівши, що приводом для такої інформації може бути тільки факт заволодіння банківською карткою, обвинувачений самостійно з'явився до відділення поліції у місті Монастирище.
Обвинувачений стверджує, що завдану потерпілому шкоду він відшкодував самостійно.
Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_3 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаюється у своїх діях, показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згодою з кваліфікацією скоєного ним діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, які з'явились у судове засідання, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 і дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, з метою з'ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Суд, з'ясувавши чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснив положення Закону про те, що у випадку розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений у визначному порядку, 25.11.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що під час судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України як умисне привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу обвинуваченого, щодо якого в органі місцевого самоврядування компрометуючі відомості відсутні, в силу вимог ст. 89 КК України він раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, з 31.03.2023 йому надавалася амбулаторна наркологічна допомога за діагнозом (ППР внаслідок вживання опіоїдів, постійна форма вживання, синдром залежності, активна форма вживання), обставини, що пом'якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений, з урахуванням положень ст. 12 КК України, вчинив кримінальний проступок.
Обставиною, що пом'якшує призначення покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, критичну оцінка своєї протиправної поведінки, відшкодування завданої ОСОБА_6 шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
При визначенні виду покарання суд враховує відношення самого обвинуваченого до вчиненого кримінального проступку, засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, а також те, що кримінальним проступком не завдано тяжких наслідків, та вважає доцільним, з урахуванням всіх наведених вище обставин, призначити йому покарання у виді штрафу.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст. 69, 69-1 КК України не встановлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотань про їх застосування не надходило.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
- банківську картку АТ КБ «Приват банк» Універсальна № НОМЕР_1 , яка передана під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 , залишити потерпілому, розписку про зберігання скасувати;
- електронний носій цифрової інформації (документ) (диск «СD-R») на якому знаходиться файл відеозапису із назвою «XVR_ch2_main_20250917130000_20250917140000», який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження №12025255360000592.
Цивільний позов не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Суддя ОСОБА_7