Справа № 698/1073/25
Провадження № 2-з/698/1/26
08 січня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши заяву представника Фермерського господарства «Масляний» Попович Світлани Михайлівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
Представник ФГ «Масляний» Попович С.М. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
На обґрунтування заяви зазначено, що 22 грудня 2013 року між ФГ «Масляний» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі №32 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30153216 від 22.06.2016 року).
Відповідно до п.2.1 Договору в оренду передана земельна ділянка площею 3.7365 га ріллі. Кадастровий номер земельної ділянки 7122286000:03:002:0219. Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що строк дії договірних відносин триває 5 (п'ять) років. Згідно пункту 3.1. Договору для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк, не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку договору.
ФГ «Масляний» листом-повідомленням від 01.09.2018 року та 01.09.2023 року повідомило орендаря про бажання пролонгації договору.
Заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_1 укладати договори оренди земельної ділянки площею 3.7365 га - ріллі, кадастровий номер 7122286000:03:002:0219, до набрання законної сили рішенням у справі; заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3.7365 га - ріллі, кадастровий номер 7122286000:03:002:0219, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.
Крім того, згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В пункті 4 своєї постанови № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верхового Суду України роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторнами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, за положеннями зазначених вимог закону забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Предметом майбутнього позову є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №32 від 22.12.2013 року.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що обрані заявником способи забезпечення позову не забезпечать збалансованості інтересів сторін, так як їх застосування призведе до невиправданого обмеження права оренди, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до вирішення по суті позову, з яким має намір звернутися ФГ «Масляний» щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Суд вважає, що негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову переважають настання заявлених можливих ризиків.
Враховуючи, що заявником не доведено співмірності заявлених заходів забезпечення позову позовним вимогам, а також заявником не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, слід відмовити у забезпеченні позову.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника Фермерського господарства «Масляний» Попович Світлани Михайлівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.І. Баранов