Справа № 569/26359/25
09 січня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ________________, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
11 грудня 2025 року о 23 год. 43 хв. в м. Рівне на вул. Дубенська, 163А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Multivan» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager № 7510 (0004), та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, вказав, що його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння була пов'язана з тим, що працівники поліції постійно його зупиняють і пред'являють йому такі вимоги. Зазначив, що раніше не один раз проходив огляд і результат показував 0% вмісту алкоголю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою в становлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №510443 від 12 листопада 2025 року встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager № 7510 (0004) та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 не доставлявся в заклад охорони здоров'я, у зв'язку з відмовою та зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
З дослідженого судом диску з відеозаписом патрулювання з нагрудних камер працівника поліції, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи ОСОБА_1 , що працівники поліції систематично зупиняють його транспортний засіб і пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння, не можуть слугувати підставою для звільнення останнього від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та є способом його захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських щодо систематичного неправомірного зупинення його транспортного засобу.
Суд додатково звертає увагу, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проходження такого огляду у медичному закладі, не встановлено.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'янінням у встановленому законом порядку і є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд наголошує, що не має правового значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Таким чином, дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАП, суд враховує, характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпечність, та приходить до висновку про застосування стягнення в межах санкції цієї статті, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 605,60 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283,284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; кодкласифікації доходів бюджету21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; кодкласифікації доходів бюджету22030101).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН