Справа № 557/16/26
Провадження № 1-кс/557/9/2026
12 січня 2026 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої вирішується клопотання - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща клопотання слідчого слідчого відділення ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12025181080000112 від 30.05.2025 року, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малушка, Березнівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , начальника молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова», одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
09.01.2026 до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12025181080000112 від 30.05.2025 року, щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 будучи відповідальним щодо здійснення контролю за діяльністю виробничих підрозділів підприємства та окремих працівників на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова», у тому числі слюсаря-ремонтника МТФ ОСОБА_8 , якого призначеного на посаду відповідно до наказу № 76-к від 21.05.2025 директора ТОВ СГП «Ім. Воловікова», 30.05.2025 приблизно о 14:00 годині перебуваючи на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова», під час виконання ОСОБА_8 робіт з контролю за експлуатацією скребкового конвеєра для видалення гною НКЦ-7-50, допустив порушення вимог: п.2.14. Розділу 2 Посадової інструкції «Начальника молочного комплексу с. Іллін», затвердженої наказом виконавчого директора ТОВ СГП «Ім. Воловікова» від 30.04.2025 за №55 та п.11 Глави 6 розділу V Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 №1240, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.09.2018 за №1090/32542, та таким чином не здійснив належні організаційні та практичні заходи, а також дієвий контроль за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни під час виконання робіт з підвищеною небезпекою працівниками молочного комплексу.
Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П, затвердженим 21.07.2025 заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, та висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/106-25/16512-БЖ від 14.11.2025, з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням нещасного випадку, що стався 30.05.2025 на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова» та спричинив смерть слюсаря-ремонтника МТФ ОСОБА_8 - падіння ОСОБА_8 в траншею скребкового конвеєру через її неогороджену верхню частину, що супроводжувалося контактом його тіла з рухомими частинами скребкового конвеєра для видалення гною НКЦ-7-50, перебуває порушення вимог законодавства з охорони праці, допущені начальником молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова» ОСОБА_4 .
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 43 від 30.06.2025, смерть ОСОБА_8 настала від масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що встановлено при розтині його трупа та підтверджується результатами мікроскопічного дослідження вилучених тканин.
Види ушкоджень (синець, садна, крововиливи, рани, переломи тощо) свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів. Встановлений в ОСОБА_8 комплекс травматичних змін оцінюється в сукупності як за єдиним механізмом виникнення і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення) згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 272 КК України, - а саме: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо це порушення спричинило загибель людей.
26.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Слідчий вказує, що під час проведення досудового розслідування встановлено фактичні дані та здобуто достатні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення.
У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Окрім того, існують об'єктивні ризики можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, не здатний забезпечити своєчасне з'явлення до слідчого та суду на виклик для проведення слідчих та інших процесуальних дій, а тому до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний час доби, а саме з 23:00 до 05:00 години наступного дня.
Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених пп. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначає, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
А тому, беручи до уваги вказані факти вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, так, як даний запобіжний захід відповідає вище переліченим ризикам та забезпечить своєчасне з'явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти поданого клопотання, оскільки вважає за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 погодився з думкою свого захисника, просив відмовити у застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту з огляду на наведені захисником обставини.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025181080000112 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
26.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, а саме невиконання професійних обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, що спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосовування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1-5 цієї частини статті.
Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є, зокрема: домашній арешт та особисте зобов'язання.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 272 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про її обгрунтованість, а саме: протоколом огляду місця від 30.05.2025; висновком судово-медичної експертизи №43; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.05.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 17.12.2025; матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 30.05.2025 року із ОСОБА_8 слюсарем-ремонтником ТОВ СГП «Ім. Воловікова»; висновком експерта №СЕ-19/106-25/16512-БЖ від 14.11.2025; іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Пунками 1-3 частини 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити не лише обґрунтованість підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а й недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 порушено з метою запобігання ризиків, визначених у п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, розуміючи невідворотність покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про їх недоведеність та формальний характер.
Посилання на можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість можливого покарання саме по собі не може вважатися належним обґрунтуванням відповідного ризику, оскільки не підкріплене жодними фактичними даними щодо поведінки особи. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наміри підозрюваного залишити місце проживання, ухилятися від викликів слідчого чи суду, порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин даний ризик ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Оцінюючи довід сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд вважає такий висновок необґрунтованим та таким, що не підтверджений матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому, стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 272 КК України.
Прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
З урахуванням принципу пропорційності та вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому приходить до висновку про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 176, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Гощанського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12025181080000112 від 30.05.2025 року, щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малушка, Березнівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 13.03.2026 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;
- не спілкуватися зі свідками, потерпілою у вказаному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених обов'язків - до 13.03.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1