Дата документу 12.01.2026Справа № 554/426/26
Провадження № 2/554/2020/2026
12 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Савченко Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету .
В позовній заяві позивачем не вказано відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору. На підтвердження свого статусу учасника бойових дій до позовної заяви додає копію відповідного посвідчення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Згідно ч. 4ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності,Герої України- у справах,пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №490/8128/17, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі №365/159/20, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2021 року у справі №521/17186/20, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, сама по собі наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Позовні вимоги про розірвання шлюбу не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача ОСОБА_1 , як учасника бойових дій. Подана заява не пов'язана з наявністю/відсутністю у нього статусу учасника бойових дій, у зв'язку з чим, заявлені вимоги не пов'язані з порушенням права заявника на соціальний захист, саме як учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні підстави, що передбачають звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.
Інших підстав визначених ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», щодо звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн .).
Вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України визначено, що, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст. ст.. 175177 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст. ст.. 175, 177 ЦПК України у наданий строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Савченко