Справа № 161/26799/25
Провадження № 1-кп/161/185/26
м. Луцьк 12 січня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580002803 від 13.11.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Вічині Рожищенського району Волинської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, працює водієм, одружений, несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 13.11.2025, близько 14 години, будучи в стані алкогольного сп?яніння, перебуваючи за адресою м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.83, діючи умисно, в ході конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_6 , керуючись метою заподіяння шкоди здоров?ю останньому, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, умисно наніс не менше 4 ударів кулаком правої руки та правою ногою по обличчю та тілу ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом скроневої кістки зліва з переходом на слуховий прохід та основу черепа з травматичним розривом лівої барабанної перетинки, посттравматичного перфоративного отиту, двох підшкірних гематом та забійних саднах в лівій скроневій ділянці, множинних підшкірних гематом шиї зліва і ззаду, забою м?яких тканин тім?яної ділянки, забійних саднах чола, гематоми навколо лівого ока, забійного садна крижової зони, що відповідно до висновку експерта №878 від 18.12.2025 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно за вказаних обставин місця та часу наніс потерпілому ОСОБА_6 ряд ударів, оскільки між ним і потерпілим виникла словесна суперечка. Підтвердив, що вживав алкогольні напої. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що потерпілому збитки відшкодовані, просив вибачення в останнього.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків, оскільки такі обставини підтверджені у судовому засіданні.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, несудимий, має постійне місце проживання, одружений, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, має незадовільний стан здоров'я.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи позицію потерпілого, викладену у заяві, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, при цьому, зважаючи на наявність обтяжуючої обставини, суд встановлює іспитовий строк 1 рік 6 місяців та покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує у порядку ст.ст. 100, 174 КПК України.
Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту необхідно скасувати, з огляду на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
На підставі ч.3 ст.194 КПК України, суд зобов'язує обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд здійснює зарахування строку попереднього ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2025 на майно, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
-курточку чорного кольору, кросівки чорного кольору, повернути ОСОБА_3 за належністю;
-зразки букального епітелію, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви з долонь обох рук, дактилоскопічні сліди обох рук, знищити;
-оптичний диск, залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту скасувати.
На підставі ч.3 ст.194 КПК України, зобов'язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду.
Зарахувати ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.72 КК України, в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 14.11.2025 по 15.11.2025, з розрахунку що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий