Справа № 161/22941/25
Провадження № 2/161/2142/26
(заочне)
12 січня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гринь О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 04.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів № 4709481 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на день.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цим договором.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у розмірі 17 587,50 грн., яка складається з тіла кредиту розміром 3 500,00 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 12 337,50 грн., а також 1 750,00 грн. - пеня, штраф.
Ухвалою судді від 10.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подала.
Як визначено у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач не подав відзиву на позов, враховуючи, що представник позивач не заперечувала щодо заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
04.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів № 4709481 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на день.
За договором факторингу від 24.01.2025 позивач набув право вимоги за кредитним договором.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду у відповідача наявна заборгованість в загальному розмірі 17 587,50 грн., яка складається з тіла кредиту розміром 3 500,00 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 12 337,50 грн., а також 1 750,00 грн. - пеня, штраф.
Отже, спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З огляду на наведене, вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягають до задоволення.
Враховуючи строк кредитування та умови надання кредиту розмір нарахованих відсотків є обґрунтованим, відповідає графіку погашення заборгованості, отже, вимоги у цій частині також підлягають до задоволення.
Відомостей про погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, контррозрахунку відповідачем не надано.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею, штрафом в розмірі 1 750,00 грн., суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.
Оскільки неустойка позивачем нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов'язку її сплати.
Відтак, вимоги позову про стягнення заборгованість за пенею, штрафом в розмірі 1 750,00 грн. до задоволення не підлягають.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 15 837,50 грн. заборгованості за кредитним договором.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 17 857,50 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 15 837,50 грн., що становить 88,69 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 148,43 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 610, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4709481 від 04 червня 2024 року в розмірі 15 837 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 50 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 43 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місце знаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ; код ЄДРПОУ 37616221);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 12 січня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь