№ провадження 11-сс/4809/8/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 401/3352/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 309 КПК України
06.01.2026 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.12.2025, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодська, громадянина України, українця, із середньою освітою, безробітного, неодруженого, зареєстрованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів: з 22 години 05 хвилин 02 грудня 2025 року по 22 годину 05 хвилин 31 січня 2026 року.
Підозрюваному визначена застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.
Слідчим відділом № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121070000719 від 01.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення 03.12.2025 вручено ОСОБА_8 .
Органом досудового розслідування наразі встановлено такі обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 , переслідуючи мету нетрудового збагачення за рахунок вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинив незаконний збут психотропних речовин: на початку вересня 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання психотропних речовин, з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних речовин наркозалежним особам на території міста Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, реалізуючи який ОСОБА_8 , у вересні 2025 року, у денний час, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись в місті Світловодськ Кіровоградської області, з метою подальшого збуту, придбав у невстановленої на досудовому слідстві особи психотропну речовину, обіг якої заборонено - метамфетамін, яку став незаконно зберігати при собі для подальшого збуту; 14.09.2025 у денний час, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, умисно, перебуваючи за місцем свого проживання, незаконно збув за грошові кошти в сумі 300 гривень 00 копійок, громадянину ОСОБА_9 психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,0155 г грама.
Аналогічно, у жовтні та на початку грудня 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , знаходячись в місті Світловодськ Кіровоградської області, з метою подальшого збуту, придбав у невстановленої на досудовому слідстві особи психотропну речовину, обіг якої заборонено - метамфетамін, яку став незаконно зберігати при собі для подальшого збуту, а 31.10.2025 в період часу з 14 години 58 хвилин по 15 годину 19 хвилин, ОСОБА_8 , умисно, перебуваючи за місцем свого проживання, незаконно повторно збув громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_10 , психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін загальною масою 0,0214 грама за кошти у сумі 300 гривень 00 копійок; також 02.12.2025 в період часу з 12 години 28 хвилин по 13 годину 51 хвилин, ОСОБА_8 , умисно, перебуваючи на території міського пляжу, що розташований поблизу вулиці Обсерваторної міста Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, незаконно повторно збув громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_10 , психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін за кошти в загальній сумі 300 гривень 00 копійок.
У межах даного кримінального провадження слідчий СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке розглянуте слідчим суддею та за наслідками такого розгляду - задоволене, постановлено застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави.
Слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення нового кримінального правопорушення.
Крім того, враховано тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, що є умисними тяжким, особу підозрюваного ОСОБА_8 - без міцних соціальних зв'язків.
Також, врахувавши положення ст. 182 КПК України, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя визначив і заставу підозрюваному.
Із судовим рішенням не погоджується підозрюваний ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного оскаржив ухвалу слідчого судді і в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що слідчим суддею встановлені обґрунтована підозра ОСОБА_8 та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але існування таких ризиків - доказово не знайшло свого підтвердження.
Підозрюваний не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже розуміє, що тим самим він нашкодить собі і може отримати більш суворе покарання, також - неможливий ризик впливу на свідків, якими є особи із вигаданими анкетними даними.
Ризик вчинення ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення - не доведений, оскільки підозрюваний не судимий і не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Також, звертає увагу на те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, на обліках не перебуває, не судимий.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, у дебатах думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Положеннями ч. 1 ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як встановлено, слідчим відділом № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121070000719 від 01.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
За підозрою у вчиненні даних кримінальних правопорушень затримано ОСОБА_8 та 03.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Зауважується, що для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Термін «обґрунтована підозра», відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення ( рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року).
Одночасно практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має тримання під вартою (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 (наявність доказів, факти, інформація, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, і можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що він міг вчинити правопорушення) підтверджується такими джерелами доказів, як от: рапортами працівників правоохоронного органу про виявлення вчинення кримінального правопорушення, протоколом про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.10.2025 із описом речей, протоколом огляду місця події від 14.09.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 від 18.10.2025, ОСОБА_13 від 03.10.2025, ОСОБА_10 від 03.10.2025, від 05.11.2025, ОСОБА_14 від 05.11.2025, ОСОБА_9 від 03.10.2025, ОСОБА_15 від 05.11.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання від 20.10.2025, висновками експертів №СЕ-19/112-25/13069-НЗПРАП, №СЕ-19/112-25/15122-НЗПРАП протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 31.10.2025, протоколами оперативної закупки, огляду грошових купюр, протоколом обшуку від 02.12.2025 та іншими матеріалами.
Отже, у даному випадку, можливо стверджувати, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.
Зважується на практику ЄСПЛ, відповідно до якої тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25 квітня 2000 року). При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». Наведені обставини можуть бути підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, кримінальний процесуальний закон України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Колегія суддів вважає, що прокурором та слідчим обґрунтований наведений ними перелік ризиків, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, а передбачене ч. 2 ст. 307 КК України - карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Також, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховує такі обставини.
Підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, безробітний, не має сталого джерела доходу та заробітку, неодружений та без утриманців, не судимий, на обліках психіатра та нарколога не перебуває.
Позитивних або негативних характеристик особи обвинуваченого - матеріали клопотання не містять, не надані такі й колегії суддів апеляційного суду.
З урахуванням серйозності повідомленої ОСОБА_8 підозри, тяжкості ймовірного покарання, про що достеменно відомо останньому, відсутності досить сталих соціальних зв'язків, об'єктивно є підстави вважати наявним з боку підозрюваного ризик залишити своє місце мешкання з метою подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду, можливо, на територіях країни, що тимчасово окуповані та не контрольовані державою.
Крім того, наявний ризик незаконно впливати на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, з метою можливої зміни ними показань, надання показань на користь підозрюваного.
Суд апеляційної інстанції, з огляду на безробіття підозрюваного, відсутності джерела доходу до існування та можливого вчинення наразі інкримінованого злочину з метою користі, має підстави стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_8 може продовжити злочинну діяльність або вчинити нове, в тому числі, аналогічне кримінальне правопорушення.
Відтак, заявлений у клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід стосовно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними кримінальним процесуальним законом конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Враховуючи зазначене вище, практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес, колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено слідчим суддею місцевого суду правомірно, оскільки у зв'язку із встановленням обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного, - контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Доводи апеляційної скарги з приводу неврахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.
У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
Крім того, як встановлено, слідчим суддею, з урахуванням положень ст. ст. 182, 183 КПК України, визначено й альтернативний запобіжний захід - у вигляді застави.
Беручи до уваги наведене, положення ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кримінального процесуального закону України, колегія суддів приходить до висновку про законність й обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.12.2025 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 22 години 05 хвилин 02 грудня 2025 року по 22 годину 05 хвилин 31 січня 2026 року, із визначенням застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4