Справа № 344/10269/24
Провадження № 33/4808/16/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.
Суддя-доповідач Повзло
08 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Борсука Д.М.,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що 27 травня 2024 року о 01 год. 40 хв. в м.
Івано-Франківську по вул. Довженка, 25В, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння, у встановленому законом порядку, проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря № 357 від 27.05.2024 року. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУПАП.
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за
ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що оскаржену постанову незаконною та необгрунтованою через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Пояснює, що 27 травня 2024 року о 01 год. 40 хв. стояв неподалік військового опорного пункту по вул. Довженка, 25 «В», в м. Івано-Франківську. В цей час під?їхали працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_1 порушує комендантську годину, так
ОСОБА_3 зазначив, що є військовослужбовцем і має право в цей час знаходитись на вулиці. Далі працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп?яніння, при цьому не вказали на підставі яких ознак вони вважають, що ОСОБА_2 перебував в стані сп?яніння. ОСОБА_2 погодився на проведення огляду у медичному закладі.
Вказує, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП при проведенні огляду на стан сп?яніння, оскільки із відеозапису, який долучений до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не було зупинено під час руху, автомобіль стояв припаркований неподалік військового опорного пункту по вул. Довженка, 25 «В». Зауважує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду.
В судове засідання апеляційного суду з'явився захисник ОСОБА_4 , якому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, просив проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Захисник підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просив скасувати постанову судді, та провадження у справі закрити. Зазначив про порушення права на захист, оскільки справа розглянута в суді першої інстанції без участі адвоката та ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи сторони захисту, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
В матеріалах справи наявні повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у суді шляхом відправки судових повісток (а.с. 11, 12, 16, 17).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції.
Також ОСОБА_1 користувався професійною правовою допомогою адвоката Борсука Д.Я. (а.с. 13).
Так, ОСОБА_1 було подано клопотання про зупинення провадження по справі (а.с. 19-21). Проте суд клопотання про зупинення провадження не задовольнив і розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та захисника Борсука Д.Я.
В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 на час розгляду справи - 30 липня 2024 року перебував на військовій службі.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Адвокат Борсук Д.Я. в суді апеляційної інстанції пояснив, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність як особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який перебував на військовій службі, так і адвоката, чим порушив право на захист. Неявка адвоката Борсука Д.Я. в судове засідання 30 липня 2024 року була зумовлена наявністю поважних причин.
Перевіривши вказані доводи сторони захисту вважаю, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про можливість розгляду матеріалів справи у відсутність як особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який мав поважні причини, так і у відсутність адвоката Борсука Д.Я., який теж мав поважні причини неявки.
Таким чином, доходжу висновку, що порушено право на захист, що є підставою для скасування постанови та прийняття нового рішення.
Апеляційним судом забезпечено ОСОБА_1 право на захист та розгляд скарги за участю захисника Борсука Д.Я. та в повній мірі були надані можливості користуватися правами для захисту своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, реалізовано право на надання пояснення та заперечення щодо обставин справи, тобто поновлено право на захист.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніннята про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 612265.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №612265 від 27 травня 2024 року (а.с. 1) 27 травня 2024 року о 01 год. 40 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Довженка, 25 В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №357 від 27 травня 2024 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, Цим порушив вимоги п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капралом поліції Когут М.Б. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .
У протоколі відносно ОСОБА_1 чітко сформульовано суть порушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП ПОК ЦПЗ ІФ ОР (а.с. 2), водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад.
Як вбачається з висновку №357 КНП «Прикарпатського обласного центру психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 27 травня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5) ОСОБА_1 на час огляду 27 травня 2024 року о 02 год. 17 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний висновок складений працівником закладу охорони здоров'я - лікарем, із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, є логічним та послідовним, підписаний лікарем та завірений печаткою.
Висновок огляду є категоричним та не допускає будь-якого іншого тлумачення.
Необхідно зазначити, що лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Вважаю, що лікарями дотримано вимог Інструкції в частині проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Згідно з копією постанови серії ЕНА №2245910 від 27 травня 2024 року (а.с. 8) поліцейським на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що 27 травня 2024 року о 01 год. 44 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Довженка, 25 В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 в) ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні.
На відеозаписах, що на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 9), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: як автомобіль працівників поліції під'їжджає до автомобіля марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в якому на місці водія знаходиться ОСОБА_1 ; спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та процес перевірки документів; як поліцейський робить зауваження ОСОБА_1 щодо користування заглушкою ременя безпеки; як працівник поліції повідомив, що в ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння та запитує ОСОБА_1 чи він вживав алкоголь, на що останній відповів, що вживав «чуть-чуть»; як останньому, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився та останній погоджується проїхати в медичний заклад; процес проходження огляду в медичному закладі, за результатами якого встановлено стан алкогольного сп'яніння; як поліцейський повідомляє про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснює права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; процес оформлення документів, ознайомлення з протоколом.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними.
Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.
Стороною захисту не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції та лікарів у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли саме під час керування автомобілем, автомобіль був припаркований, останній транспортним засобом не керував, відтак не є водієм згідно з ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відомості, що вбачаються з доказів в матеріалах справи, в тому числі відеозаписів, де зафіксовано як ОСОБА_1 знаходиться на місці водія, взагалі не заперечує, що він керував транспортним засобом, зокрема коли йому як особі, яка керувала транспортним засобом, поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, пояснюють, за що на нього буде складено протокол, ознайомлюють з його змістом, свідчать про те, що останній вчиняв технічні дії для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця та під час руху для зміни напрямку і швидкості, тобто керував транспортним засобом, а тому є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніннявизначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Згідно із пунктом 12 Розділу ІІ вказаної вище Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними у п. 4 розділу І цієї ж Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Докази в матеріалах справи в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, та підлягають доказуванню.
Відомості з відеозаписів у сукупності з даними матеріалами справи беззаперечно підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а висновок №357 КНП «Прикарпатський обласний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 27 травня 2024 року - факт проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я та перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Також голослівним є посилання на відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки він є підтвердженням проведеного поліцейським огляду водія на місці зупинки транспортного засобу та його результатів.
Відносно відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я необхідно зазначити, що вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських, а також ця обставина не впливає на висновок про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
За таких обставин, доходжу висновку про доведеність поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.п. 2.9.а) Правил дорожнього руху.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, враховую приписи ст. 38 КУпАП, згідно яких, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст. 38 КУпАП.
Враховуючи, що подія правопорушення мала місце 27 травня 2024 року і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції закінчився тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю.
За таких обставин, вважаю, що апеляційну скаргу належить задовольнити, постанову суду - суду скасувати та прийняти нову.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло