Справа № 727/14337/25
Провадження № 2/727/681/26
09 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участю секретаря судового засідання - Гелич К.
сторін по справі відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, залі суду у м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП:не відомо, останнє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
Короткий зміст позову.
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Обґрунтовує заявлені вимоги тим, що він, ОСОБА_2 20.06.2019 року уклав шлюб з ОСОБА_1 , який було зареєстровано у Чернівецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №862. Зазначає, що від шлюбу малолітніх чи неповнолітніх дітей немає. Посилається на те, що він не підтримує шлюбних відносин з відповідачкою з липня 2025 року. Вказує на те, що у них з відповідачкою різні погляди на життя, через що виникали непорозуміння та сварки. Вважає, що сім'я наразі розпалася, а шлюб носить формальний характер.
Просить розірвати шлюб.
Рух справи та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.11.2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що не бажає розривати шлюб, підтвердила, що вони з відповідачем дійсно не підтримують стосунків з липня 2025 року.
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.
Судом досліджені докази та застосовані норми права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що позивач ОСОБА_2 20.06.2019 року уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_1 , який було зареєстровано у Чернівецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №862, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.06.2019 року (а.с.6).
Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами припинено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, позивач не бажає зберегти шлюб.
Положенням статті 1 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) передбачено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Згідно зі ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження булла взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок"в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей. Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 13, 76, 81, 141, 206, 263-268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Чернівецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 862 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами його копії.
Повний текст судового рішення складено 12.01.2026 року.
Суддя Слободян Г.М.