09.01.2026
Справа № 720/1749/25
Провадження № 2/720/86/26
09 січня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
за участю секретаря Лук'ян Г.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
В липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, 20 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://tengo.uа), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір № 3213327, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 20000 гривень строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 1,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. 15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора. В подальшому 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» уклали договір факторингу №10-01/2023.
В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://mycredit.uа) уклали договір позики № 659385 від 23 липня 2021 року, відповідно до умов договору, відповідач отримала від позивача кредит в сумі 3000 гривень строком на 30 днів із процентною ставкою 11,71% за перший день користування позики та 0,01% з другого дня користування позики. 25 січня 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» уклала Договір Факторингу № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора та відповідно, позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 3213327 та № 659385. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути з нього в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З метою всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з'ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала, а також в судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини своєї неявки, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://tengo.uа), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір № 3213327, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 20000 гривень строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 1,25 % від суми кредиту.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора. В подальшому 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» уклали договір факторингу №10-01/2023.
23 липня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://mycredit.uа) уклали договір позики № 659385, відповідно до умов договору, відповідач отримала від позивача кредит в сумі 3000 гривень строком на 30 днів із процентною ставкою 11,71% за перший день користування позики та 0,01% з другого дня користування позики.
25 січня 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» уклала Договір Факторингу № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 3213327 від 19 червня 2021 року складає 75697 гривень 96 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 12914 гривень 29 копійок та заборгованість за відсотками - 62783 гривня 67 копійок.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 659385 від 23 липня 2021 року складає 8746 гривень 79 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень, заборгованість за відсотками - 5691 гривень 40 копійок, інфляційні збитки 48 гривень та 7 гривень 39 копійок заборгованість за 3% річних.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Приймаючи до уваги, що зобов'язання між сторонами не припинено з підстав, передбачених законом (ст. 598 ЦК України), оскільки воно не виконано відповідачем належним чином, то суд вважає, що правовідносини між сторонами за кредитним договором не припинились, а тому позивач вправі вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3213327 від 19 червня 2021 року, за тілом кредиту - 12914 гривень 29 копійок та заборгованість за відсотками - 62783 гривня 67 копійок, всього заборгованість - 75697 гривень 96 копійок.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 659385 від 23 липня 2021 року складає 8691 гривень 40 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень, заборгованість за відсотками - 5691 гривень 40 копійок, інфляційні збитки 48 гривень та 7 гривень 39 копійок заборгованість за 3% річних
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує умови договору кредиту і не повернула борг позивачу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, представником позивача разом із поданням позовної заяви, було подано заявка на надання юридичної допомоги № 11 в розмірі 25000 гривень, який міститься як позовній заяві, так і в витязі акту про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року.
В обґрунтування своєї заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір на надання правничої допомоги № 02-09/2024-3, витяг з акту № 11 до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг, в якому викладений розрахунок суми судових витратна правничу допомогу в розмірі 25000 гривень.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналізуючи надані представником позивача документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд погоджується з аргументами представника відповідача, що такі витрати в сумі 25000 гривень, які відповідають критеріям співмірності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 гривень, оскільки цей розмір судових витрат є співрозмірним у даній справі, відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 520/9831/19.
А тому, зважаючи на обсяг наданих адвокатом - представником позивача послуг та витраченого часу по даній справі, суд вважає обґрунтованими заявлені ним вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 гривень, які є реальними та розумними.
На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 549, 551, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 133, 1345, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму кредитної заборгованості:
- за кредитним договором № № 3213327 від 19 червня 2021 року в сумі 75697 (сімдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 96 копійок, яка складається з тіла кредиту - 12914 гривень 29 копійок та заборгованість за відсотками - 62783 гривня 67 копійок,
- за кредитним договором № 659385 від 23 липня 2021 року в сумі 8746 (вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 79 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень, заборгованість за відсотками - 5691 гривень 40 копійок.
•Всього стягнути заборгованість за договорами в загальному розмірі 84444 (вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 3028 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Ляху Г.О.