Справа № 635/335/26
Провадження № 2-н/635/137/2026
12 січня 2026 року суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернуось до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Суд, дослідивши матеріали заяви та долучені до неї письмові докази, оцінивши їх у сукупності, зазначає про таке.
Заява подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 160 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Наказне провадження, в порядку якого заявник звернувся за вирішенням своєї вимоги до боржника, є документарною процедурою захисту майнових прав та інтересів кредитора, вимоги якого до боржника щодо стягнення грошових коштів ґрунтуються на безспірних документах, яке здійснюється за відсутності спору шляхом видачі судового наказу.
Вимоги заявника повинні бути безспірними та обґрунтованими.
Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами. У зв'язку з цим вони повинні мати певні характеристики, а саме:
- докази мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника;
- відсутність необхідності їх публічного дослідження і аналізу;
- докази, що подаються заявником повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;
- процес доказування для стягувача закінчується з прийняттям заяви про видачу судового наказу.
Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, недодержання яких, як передбачено ч.1 ст.165 ЦПК України, є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно ч.3 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
З заяви та поданих до неї документів вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника збитків за донарахування природного газу.
Таким чином, із заяви і поданих документів вбачається, що заявлено вимогу, не передбачену ст. 161 ЦПК України, а тому суд відмовляє у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 165-166, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про про стягнення із ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.П.Даниленко