Справа № 635/11125/25
Провадження № 3/635/196/2026
12 січня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу серії ВБА № 200975 від 15.12.2025 р. о 08-00 год. ОСОБА_1 знаходився за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де умисно висловлювався брудною лайкою, принижував честь та гідність у бік своєї матері ОСОБА_2 , чим спричинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
До протоколу додані наступні докази:
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 010977 від 18.12.2025 р.;
- довідка ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про результати перевірки за фактом заяви ОСОБА_2 ІКС ІПНП ЄО №23457 від 17.12.2025 р., в якій зазначено, що 17.12.2025 року у відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_1 , за фактом того, що її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.12.2025 року за місцем мешкання умисно ображав заявницю. В ході розгляду матеріалу було встановлено, що 15.12.2025 року близько 08 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 знаходилась вдома, в цей час її син ОСОБА_1 знаходився в п'яному вигляді, почав створювати конфліктну ситуацію, під час якої останній умисно ображав, кричав та принижував честь та гідність заявниці, на зауваження припинити протиправні дії не реагував. Про даний факт ОСОБА_2 повідомила до поліції. Під час подальшого розгляду матеріалу здійснювався виїзд за адресою вказаною у повідомленні. По приїзду на місце проведено опитування ОСОБА_1 . Після чого, відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КУпАП (Протокол ВБА №200975). Також, з усіма учасниками події проведено профілактичну бесіду про неприпустимість порушення чинного законодавства України. Виходячи з вищевикладеного, було прийнято рішення про припинення подальшого розгляду матеріалу за фактом повідомлення ОСОБА_1 та списання матеріалу ІКС ІПНП СО №23457 від 17.12.2025 року до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян»;
- електронний рапорт серії ЄО № 23457 від 17.12.2025 р.;
- протокол від 17.12.2025 р. про прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується;
- копія паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого 17.07.2002 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 17.12.2025 р., в яких вона зазначає, що її син ОСОБА_1 неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство , яке проявлялось в висловлюваннях до неї нецензурною лайкою, через що вона неодноразово зверталась до поліції. 15.12.2025 р. о 08-00 год. ОСОБА_2 знаходилась вдома, її син перебував в стані алкогольного сп'яніння, почав розповідати останній, що вона погана матір, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував їй та ображав. ОСОБА_2 вийшла на подвір'я та пішла до літньої кухні, щоб не чути сина. За даним фактом вимушена була звернутись до поліції.;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 17.12.2025 р, в яких він зазначає, що 15.12.2025 р. о 08-00 од він знаходився вдома, спав. В цей час він побачив, що по будинку ходить його матір. Так як останньому було зле, він зробив зауваження, що вона гучно хлопає дверима, але відповіді не почув. Після цього ОСОБА_1 почав висловлюватись нецензурною лайкою та ображати її, тому що вона не відповідала йому на його зауваження. Свою провину визнав в повному обсязі.;
- копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 18.07.2002 р. Комінтернівський РВ ХМУ УМВСУ в харківській області.;
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про день та час судового розгляду справи завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про день та час розгляду справи завчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади та шляхом направлення смс-повідомлень на номер телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, які він отримав 25.12.2025 р. та 26.12.2025 р., про причини неявки останній суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, дійшов наступних висновків.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено наявність обов'язкових наслідків, зазначених у ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме не вказано про завдану шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що є обов'язковою ознакою порушення, натомість вказано, що ОСОБА_1 здійснив домашнє насильство психологічного характеру без зазначення інформації про завдану шкоду потерпілій.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає тексту диспозиції ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до національного законодавства, з урахуванням внесених змін до ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. При цьому, сама по собі сварка осіб, без застосування насильства, та без настання жодних відповідних наслідків, не утворює складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
При цьому суд наголошує, що не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завдану шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Однак, в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення, не зазначено інформації про завдану шкоду потерпілій, що виключає наявність підстав вважати, що така шкода дійсно була завдана психічному здоров'ю потерпілої.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, 173 КпАП України, суд,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, закрити з зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина