Справа № 635/5730/19
Провадження № 4-с/635/1/2026
09 січня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лук'яненко С.А.,
за участі представника заявника Мартіросян В.Г.,
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни про арешт коштів боржника від 10.09.2025 (виконавче провадження №64814011); скасувати постанову старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни про застосування до нього штрафу (виконавче провадження №64814011); судовий збір покласти на державного виконавця.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 10 вересня 2025 року старший державний виконавець Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматова Катерина Леонідівна (далі державний виконавець) винесла постанову про арешт його коштів по виконавчому провадженні №64814011, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 112237,08 грн. Підставою для винесення даної постанови, на думку державного виконавця, було несвоєчасне виконання виконавчого листа по справі №635/5730/19, виданого Харківським районним судом Харківської області 27.12.2019 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Також до нього був застосовний штраф за систематичне невиконання рішення суду про сплату аліментів. Про арешт рахунків він дізнався лише 17 вересня 2025 року від оператора банку, а потім одержав постанову про арешт рахунків, постанову про накладення штрафу він не отримував.. Із зазначеними постановами він не згоден, оскільки своєчасно та у повному обсязі сплачував аліменти по виконавчому провадженні №64814011 та заборгованості у нього не існує, оскільки за період з квітня 2024 року по вересень 2025 року він кожного місяця перераховував аліменти згідно виконавчого листа по справі №635/5730/19 на рахунок відділу виконавчої служби. Платіжних інструкцій за період з квітня 2024 року він не має, проте аліменти стягувались роботодавцем із його заробітної плати і перераховувались на рахунок органу державної виконавчої служби. Він двічі звертався до державного виконавця із заявами про скасування постанов про арешт рахунків та про застосування штрафу. На першу заяву він отримав розрахунок заборгованості, який не відповідає дійсності. За даними розрахунку за період з липня 2019 по грудень 2024 року він має заборгованість, яка за наростаючим підсумком у лютому 2022 року склала 35000 грн., а у грудні 2023 року 77000 грн., проте це не відповідає дійсності, оскільки заборгованість зі сплати аліментів була повністю погашена і станом на 09.02.2022 та 11.12.2023 року була відсутня, що підтверджується постановами державних виконавців Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попова В.М. від 09.02.2022 про зняття арешту з коштів та ОСОБА_5 від 11.12.2023 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Крім того, у розрахунку заборгованості зазначено, що у квітні 2024 року він сплатив аліменти у сумі 4020,00 грн., проте ним було сплачено суму 6000 грн. Отримавши невірний розрахунок заборгованості, він повторно подав заяву державному виконавцю і навів свої аргументи, додав докази. У одержаній відповіді державний виконавець не змогла обгрунтувати наявність у нього боргу по аліментах, проте свої постанови не скасувала, у зв'язку із цим він вимушений звернутись до суду із даною скаргою.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав вимоги скарги, зазначивши підстави, наведені у скарзі.
Стягувач і державний виконавець Ісматова К.Л. в судове засідання не прибули, про дату та час судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається із копії виконавчого листа по справі №635/5730/19, 26.11.2019 року Харківським районним судом Харківської області було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
За заявою ОСОБА_2 вказаний виконавчий лист був пред'явлений 12.01.2021 до примусового виконання до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрито виконавче провадження 64814011.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни від 10.09.2025 з метою повного, своєчасного виконання виконавчого документа, був накладений арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 112237,08 грн.
Крім того, постановою старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни від 10.09.2025 у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік у сумі 86336,22 грн., на ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 17267,24 грн.
В той час боржник ОСОБА_1 зазначає, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, на підтвердження чого надав:
- постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м.Харків) Попова В.М. від 09.02.2022 року у ВП №64814011, в якій зазначено, що борг по аліментах сплачено, зняти арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 ,
- постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управліня Міністерства юстиції Пазія С.А., від 11.12.2023 року у ВП №64814011, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі і станом на 11.12.2023 року відсутня, у зв'язку з чим скасоване тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою від 07.02.2022 №64814011 державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції Поповим В.М.,
- копії платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» від 01.08.2025, 03.08.2024, 04.07.2025, 05.03.2025, 05.04.2025, 05.05.2025, 05.06.2025, 05.10.2024, 05.11.2024, 05.12.2024, 06.01.2025, 06.02.2025, 06.09.2024, 06.09.2025, 07.06.2024, 07.07.2024, 10.05.2024, кожна на суму 4020,00 грн., платник ОСОБА_1 , призначення платежу сплата боргу з ВП №64814011
- заяви ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Харківського ВДВС у Харківському районі К.Ісматової від 24.09.2025 про надання інформації та скасування арешту від 02.10.2025 про скасування постанов про накладення штрафу та арешту коштів боржника,
- відповідь в.о. начальника Харківського відділу ДВС у Харківському районі В.Головка на заяву від 26.09.2025 року, в якій зазначено, що згідно інформації, яка міститься на сайті Головного управління статистики у Харківській області середньомісячна заробітна плата штатного працівника у Харківському районі Харківській області становить 13378,00 грн. Відповідно до даних Державної служби статистики середня заробітна плата штатного працівника у Харківській області з липня 2025 року становить 21958,00 грн. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ВП №64814011 від 10.09.2025 року наявна заборгованість у розмірі 92023,44 грн,
- розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем Харківського ВДВС у Харківському районі Ісматовою К.Л. за вих.№81941 від 10.09.2025 за період з 29.07.2019 року по 01.09.2025, станом на 20.08.2025 заборгованість становить 92023,44 грн., штраф за наявності заборгованості становить 17267,24 грн.
- відповідь в.о. начальника Харківського відділу ДВС у Харківському районі В.Головка на заяву від 06.10.2025 року, в якій зазначено, що згідно інформації, яка міститься на сайті Головного управління статистики у Харківській області середньомісячна заробітна плата штатного працівника у Харківському районі Харківській області становить 13378,00 грн. Відповідно до даних Державної служби статистики середня заробітна плата штатного працівника у Харківській області у липні 2025 року становила 21958,00 грн., за серпень 2025 року 21613,00 грн. Надану платіжну інструкцію Р24А2568992456D6983 від 09.04.2024 року неможливо ідентифікувати як сплату аліментів на користь стягувача у зв'язку із відсутністю найменування отримувача.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За правилами частин першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), передбачений, зокрема, статтею 195 СК України, відповідно до якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Частинами 1-3, 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Як вбачається із матеріалів справи, старшим державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №648140011 в порядку, визначеному ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову від 10.09.2025 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належить боржнику.
Відповідно до наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості, станом на день накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 10.09.2025 року за ним обліковувалась заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 20.08.2025 становила 92023,44 грн.
В той час відповідно до постанови державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазія С.А. від 11.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 у ВП 64814011 погашена в повному обсязі та станом на 11.12.2023 року відсутня.
Державним виконавцем не надано жодних заперечень щодо даної постанови і не надано доказів існування заборгованості станом на 11.12.2023 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах, наданих державним виконавцем за №81941 від 10.09.2025 в період з 01.12.2023 по 01.09.2025 ОСОБА_1 нарахована заборгованість по аліментах у розмірі 96085,59 грн., з яких сплачено 81415,02 грн., тобто залишок заборгованості становить 14670,57 грн.
Надані боржником 17 копій платіжних доручень щодо перерахування коштів на загальну суму 68340,00 грн. у ВП №64814011 зараховані державним виконавцем, в той час платіжна інструкція від 09.04.2024 на суму 6000 грн. не може бути прийнята судом до уваги, оскільки не містить назву отримувача і в призначенні платежу зазначено аліменти, але не зрозуміло у якому провадженні вони сплачені.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність заборгованості ОСОБА_1 по аліментах у ВП № 64814011 у розмірі 14670,57 грн.
Відповідно до ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з ч.4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів.
В той час заявником не надано жодного документа на підтвердження про повне погашення заборгованості по аліментах, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які рахуються за боржником ОСОБА_1 .
Отже заявником не надано належних доказів на підтвердження підстав для скасування обтяження у виді арешту на кошти ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для задоволення вимог скаржника в частині скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, оскільки арешт накладений на законних підставах на підставі ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження».
Стосовно скасування постанови про застосування до ОСОБА_1 штрафу, суд зазначає таке.
Пунктом 14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
В той час, як було встановлено вище, розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_1 на момент винесення постанови про накладення штрафу становила 14670,57 грн., державний виконавець в судове засідання не прибув, не надав жодних письмових пояснень з приводу скарги, в тому числі щодо нарахованої заборгованості по аліментах ОСОБА_1 у сумі 92023,44 грн., враховуючи наявність постанови державного виконавців про відсутність заборгованості по аліментах станом на 11.12.2023 року.
Згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 620/517/20 вказано, що нормами Закону № 2475-VIII посилено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів та зроблено висновок про те, що визначальним для вирішення справи є встановлення наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу. Зазначена правова позиція підтверджена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21).
Отже суд вважає недоведеним наявність у ОСОБА_1 заборгованості по аліментах у ВП №64814011 сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, а тому постанова державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Ісматової К.Л. про накладення штрафу від 10.09.2025 року винесена неправомірно і підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою, другою статті 451 ЦПК України: за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати дії державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Ісматової К.Л. про накладення штрафу від 10.09.2025 року у виконавчому провадженні №64814011 неправомірними та скасувати зазначену постанову.
Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії щодо винесення постанови від 10.09.2025 старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни про накладення штрафу на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №64814011 неправомірними.
Зобов'язати старшого державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматову Катерину Леонідівну скасувати постанову про застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17267, 24 грн. у виконавчому провадженні №64814011.
В іншій частині вимог скарги -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя С.А.Лук'яненко