«07» січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.Змінено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюна запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 14.01.2026, заборонивши йому цілодобово залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати та продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Апелянт вважає, що слідчим суддею не взято до уваги той факт, що ОСОБА_8 як виконавець злочинної групи з кінця листопада 2024 по червень 2025 незаконно здійснював зберігання з метою збуту та збут на території Бериславського району Херсонської області особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), те, що підозру обґрунтовано вагомими доказами, а також існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, відсутність будь-яких інших стримуючих та запобіжних фактів), незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які у тому числі викривають протиправну діяльність організованої групи, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів на території Бериславського району Херсонської області.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2025 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.08.2025 (включно).
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2025 продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 24.09.2025 (включно).
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.11.2025 продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 24.12.2025 (включно).
01.12.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024231090001594 завершене, про що було повідомлено сторону захисту та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.290 КПК України. З дня відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, тобто 01.12.2025 залишився строк досудового розслідування терміном 23 дня.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ризики, які були встановлені судом при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого його продовження, на даний час мають низькій рівень.
Слідчий суддя врахував, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, а тому ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на теперішній час є маловірогідним. Стороною обвинувачення не надано конкретних обставин або дій підозрюваного, які б свідчили про його ухилення від органу досудового розслідування. Щодо існування інших ризиків, а саме ризику впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, то вказані ризики прокурором належним чином не обґрунтовані і в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Слідчий суддя зазначив, що на момент розгляду клопотання досудове розслідування завершено, та підозрюваному надано доступ до матеріалів досудового розслідування, процесуальна поведінка підозрюваного на протязі цього часу була належною, тому у слідчого судді відсутні підстави вважати актуальною імовірність існування зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Водночас зазначив, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_6 26.06.2025, з якого він безперервно утримується в слідчому ізоляторі, та врахував, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді, за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя дійшов висновку про доцільність зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024231090001594 від 02.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
05.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту у великих розмірах, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно, організованою групою; - ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.
Як передбачено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що на даному етапі досудового розслідування підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою. На думку колегії суддів, надані до клопотання матеріали здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється.
Щодо ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя встановив, що ризики, які були встановлені слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого його продовження, наразі мають низькій рівень. Слідчий суддя встановив, що стороною обвинувачення не надано конкретних обставин або дій підозрюваного, які б свідчили про його ухилення від органу досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про застосування більш м'якого запобіжного заходу. Слідчим суддею достатньо враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 не допускав порушення покладених на нього обов'язків, а також з урахуванням наведених даних про особу підозрюваного, відсутні підстави для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Є достатні підстави вважати, що застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 422, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9