Дата документу 09.01.2026 Справа № 314/603/25
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 314/603/25 Пр. № 22-ц/807/205/26Головуючий у 1 інстанції: Капітонов Є.М. Суддя-доповідач Гончар М.С.
09 січня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (надалі - КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР) до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з централізованого водопостачання
У лютому 2025 року КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР звернулось до суду з вищезазначеним позовом (а.с.2-5), в якому просив стягнути з відповідача борг за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.05.2021 року по 31.12.2024 року у розмірі 5716,73 грн., а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 14.03.2019 № 31 позивач із 01.05.2019 є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення м. Вільнянськ. Надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у м. Вільнянськ позивач здійснює через Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення. На офіційному веб-сайті 25.03.2019 позивач опублікував повідомлення про те, що у зв'язку із припиненням строку дії договору позивачки від 30.06.2015 № 1 між КП «ВОДОКАНАЛ» та КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР в частині майна, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка, послуги з водопостачання та водовідведення з 01.05.2019 буде надавати КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР. У цьому ж повідомленні було заначено, що згідно діючого законодавства із 01.05.2019 послуги з водопостачання та водовідведення будуть надаватися виключно при наявності договору на відповідну послугу. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.2021, внесено зміни до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме передбачено, що договори про надання комунальних послуг є публічними, тобто не треба їх укладати індивідуально. Вказано, що публічні договори приєднання про надання комунальних послуг власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. 08.12.2021 на своєму офіційному веб-сайті (http://oblvoda.zp.ua) опублікував типові форми договорів, а враховуючи вищенаведену норму такі договори вважаються вже укладеними зі споживачами із 08.01.2022. Відповідач є власником земельної ділянки та житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач користується комунальними послугами, але не виконує свої зобов'язання, не здійснює оплати за спожиті послуги, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість за період з 01.05.2021 по 31.12.2024 у розмірі 3139, 4, господарські потреби у розмірі 3336, 44 грн., абонентська плата в розмірі 897, 9 грн. та перерахунок 1657, 01 грн. а всього 5716, 73 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Капітонова Є.М. (а.с.22). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.27) відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року (а.с.48-55)позов позивача у цій справі задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР (ЄДРПОУ 03327115) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 2380,29 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР (ЄДРПОУ 03327115) судовий збір у розмірі (2380, 29 /5716, 73*3028, 00) 1260,78 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
За заявою відповідача ОСОБА_1 вищезазначене заочне рішення судом першої інстанції не переглядалось та, відповідно, в апеляційному порядку, у тому числі в частині задоволення позовних вимог позивача, у цій справі не оскаржувалось.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі (фактично в частині відмови у задоволенні позовних вимог), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР у своїй апеляційній скарзі (а.с.58-59) просило рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимог задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР заборгованість за надані послуги з водопостачання у розмірі 4510,71 грн., у задоволенні решти позовних у сумі 1206,02 грн. відмовити, судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 4510,71/5716,73х3028,00=2389,20, які покласти на відповідача; крім того, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00 грн.
В автоматизованому порядку 23.10.2025 (а.с.74) для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. Ухвалою апеляційного суду від 24.10.2025 року (а.с.75) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 07.11.2025 року (а.с.82). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 10.11.2025 року (а.с.83), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.84). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 5716,73 грн. - а.с.2), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР уцій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення … частково і ухвалення у відповідній частині нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).
Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача частково у цій справі керувався ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із такого.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 14.03.2019 № 31 позивач із 01.05.2019 є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення м. Вільнянськ. Надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у м. Вільнянськ позивач здійснює через Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення. На офіційному веб-сайті 25.03.2019 позивач опублікував повідомлення про те, що у зв'язку із припиненням строку дії договору позивачки від 30.06.2015 № 1 між КП «Водоканал» та КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР в частині майна, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка, послуги з водопостачання та водовідведення з 01.05.2019 буде надавати КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР. У цьому ж повідомленні було заначено, що згідно діючого законодавства із 01.05.2019 послуги з водопостачання та водовідведення будуть надаватися виключно при наявності договору на відповідну послугу. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.2021, внесено зміни до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме передбачено, що договори про надання комунальних послуг є публічними, тобто не треба їх укладати індивідуально. Вказано, що публічні договори приєднання про надання комунальних послуг власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Позивач зазначає, що 08.12.2021 на своєму офіційному веб-сайті (http://oblvoda.zp.ua) опублікував типові форми договорів, а враховуючи вищенаведену норму такі договори вважаються вже укладеними зі споживачами із 08.01.2022.
Відповідач є власником земельної ділянки та житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 Відповідач користується комунальними послугами, але не виконує свої зобов'язання, не здійснює оплати за спожиті послуги, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість за період з 01.05.2021 по 31.12.2024 у розмірі 3139, 4, господарські потреби у розмірі 3336, 44 грн., абонентська плата в розмірі 897, 9 грн. та перерахунок 1657, 01 грн. а всього 5716, 73 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
За положеннями ст. ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача на отримання вчасної та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Зокрема, нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється за тарифами, встановленими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2019 № 1039, від 19.11.2019 № 2444, від 04.02.2020 № 283, від 16.12.2020 № 2499, від 22.12.2021 № 2846.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
У постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 Верховний суд дійшов висновку, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж. їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. ст. 319, 322 ЦК України, відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за спожиті житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та водовідведення), внаслідок чого має заборгованість у розмірі 2380,29 грн.
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають частковому задоволенню відносно стягнення заборгованості за водопостачання та за абонентське обслуговування в розмірі 2380,29 грн.
Відносно стягнення заборгованості використаної води на господарські потреби суд першої інстанції виходив з такого.
За визначенням ст.11 ЦК України (Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 29.10.2024 розглянув адміністративну справу № 280/1298/23 відносно визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 10 додатку до рішення Запорізької обласної ради від 11.06.2020 №21 «Про вжиття заходів із проведення соціального обліку обсягів питної води, яка подається комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради жителям області» - Умови користування системами централізованого водопостачання, вимоги щодо обладнання вузлів комерційного обліку та порядок приєднання до системи централізованого водопостачання водопровідних вводів нових споживачів.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог відносно стягнення заборгованості використаної води на господарські потреби, як на підставу виникнення цивільних прав та обов'язків відповідача, посилається на рішення Запорізької обласної ради від 11.06.2020 №21 «Про вжиття заходів із проведення соціального обліку обсягів питної води, яка подається комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради жителям області».
За наслідками розгляду вищезазначеної адміністративної справи суд встановив наступне:
«Рішення Запорізької обласної ради від 11.06.2020 №21 прийнято, як в ньому зазначено, відповідно до Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи закони України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «;Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 №190, Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690, за результатами розгляду звернення Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради від 23.04.2020 №04/0690, з метою виконання зазначеним комунальним підприємством умов постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.09.2018 №972 «Про накладення штрафу на Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання», з метою зменшення втрат питної води, що поставляється згаданим комунальним підприємством жителям області, недопущення позбавлення цього комунального підприємства ліцензії на провадження діяльності у сфері водопостачання та водовідведення, накладення штрафних санкцій та дотримання прав і законних інтересів жителів територій області в забезпеченні належними послугами з водопостачання та водовідведення, що надаються спеціалізованими підприємствами, гарантованого Конституцією України права на життя та здоров'я, безпечне довкілля, для недопущення виникнення аварійних ситуацій з водопостачання та водовідведення.
Пунктом 1 рішення Запорізької обласної ради від 11.06.2020 №21 вирішено вважати обов'язковим встановлення вузлів комерційного обліку питної води, що подається комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради, жителям області, у кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж, в якій комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради виступає виконавцем послуг з водопостачання, та в населених пунктах, де надавачами послуг з водопостачання є інші ліцензіати.
Згідно з пунктами 4 та 5 рішення Запорізької обласної ради від 11.06.2020 №21 «Про вжиття заходів із проведення соціального обліку обсягів питної води, яка подається комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради жителям області»:
- рекомендовано органам місцевого самоврядування, як суб'єктам відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, на території яких Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради та іншими спеціалізованими суб'єктами надаються послуги з водопостачання та водовідведення, прийняти та затвердити Умови користування системами централізованого водопостачання, вимоги щодо обладнання вузлів комерційного обліку та порядок приєднання до системи централізованого водопостачання водопровідних вводів нових споживачів (далі Умови), що додаються;
- рекомендовано органам місцевого самоврядування, як суб'єктам відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, спільно з керівником Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради забезпечити введення Умов у кожний договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, укладений із споживачами таких послуг, як обов'язкову умову укладеного договору.
Відповідно до пунктів 1, 2, 10 вказаних Умов користування системами централізованого водопостачання, вимог щодо обладнання вузлів комерційного обліку та порядок приєднання до системи централізованого водопостачання водопровідних вводів нових споживачів, які оскаржуються позивачами,:
Споживачі, які приєднані до мережі централізованого водопостачання та не мають приладів обліку або прилади обліку встановлені якими не в точці приєднання до мережі централізованого водопостачання, зобов'язані у строки, узгоджені з виконавцем послуг з водопостачання, обладнати вузол обліку в кожній точці приєднання мережі споживача до зовнішніх інженерних мереж на межі майнової належності; місце встановлення вузла обліку, тип та діаметр приладу обліку узгодити з виконавцем послуги; монтаж вузла обліку виконувати відповідно до будівельних норм і правил та вимог технічного паспорту приладу обліку. Роботи з обладнання колодязя та монтаж приладу обліку проводяться за рахунок споживача. - п.1.
Виконавець має право зобов'язати споживача обладнати вузол обліку у точці приєднання на межі майнової належності відповідно до вимог законодавства, якщо прилад обліку споживачем встановлено не в точці приєднання мереж споживача до мереж централізованого водопостачання виконавця (не на межі майнової належності) п.2.
У разі невиконання споживачем приписів та вимог виконавця щодо обладнання вузла обліку в точці приєднання, витрати питної води на господарські потреби, що не враховуються встановленим приладом обліку (полиття присадибних ділянок, асфальтового покриття, теплиць, заповнення басейнів, пиття худоби, миття транспорту та інше), розраховуються виконавцем згідно з нормативами питного водоспоживання, затвердженими відповідним рішенням, та нараховуються споживачу додатково до обсягів, визначених за показаннями приладу обліку. Такий розрахунок запроваджується виконавцем із дати надання припису до дати опломбування представником виконавця вузла обліку, обладнаного споживачем згідно з вимогами виконавця - п.10.
Суд апеляційної інстанції вважає, що для надання оцінки вказаним пунктам Умов та їх впливу на права та обов'язки позивачів, в першу чергу, підлягає з'ясуванню правова природа цієї Угоди в цілому.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Конституційний Суд України в рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Як вбачається з рішення Запорізької обласної ради №21 від 11.06.2020, Умови користування системами централізованого водопостачання, вимоги щодо обладнання вузлів комерційного обліку та порядок приєднання до системи централізованого водопостачання водопровідних вводів нових споживачів є додатком, який цим рішенням обласної ради №21 від 11.06.2020 як офіційний письмовий документ, що запроваджує обов'язкові правила поведінки для певного, але не визначеного кола осіб, не затверджувався.
За своєю суттю вказані Умови, окремі положення яких оскаржені позивачами, є фактично пропозицією для органів місцевого самоврядування як суб'єктів відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, носять рекомендований характер, оскільки передбачають дискрецію вказаних суб'єктів на їх прийняття та затвердження, отже не є обов'язковими до виконання, що прямо випливає з наведених вище пунктів 4, 5 рішення обласної ради від 11.06.2020 №21, які відсилають до означених Умов.
Відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1).
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (ч.3).
Отже, допоки положення вказаних Умови не відтворені у відповідних рішеннях органів місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесене вирішення питань водопостачання, та/або не включені у договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення, укладені між споживачами таких послуг та виконавцем, такі Умови не породжують прямих наслідків для позивачів як споживачів послуг з водопостачання і не впливають на їх права та законні інтереси.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновки, що Умови користування системами централізованого водопостачання, вимоги щодо обладнання вузлів комерційного обліку та порядок приєднання до системи централізованого водопостачання водопровідних вводів нових споживачів додаток до рішення Запорізької обласної ради №21 від 11.06.2020 не мають ознак нормативно-правового акту (в розумінні п.18 ч.1 ст.4 КАС України), не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивачів».
Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог відносно стягнення заборгованості використаної води на господарські потреби, оскільки позивачем не доведено наявності підстав виникнення у відповідача цивільних прав та обов'язків відносно таких правовідносин, що є наслідком відмови в задоволенні позову в цій частині.
Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись можна лише частково з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Заочне рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає лише частково.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи, мають місце неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що всі нарахування за водопостачання на господарські потреби здійснювалися позивачем на підставі рішенняЗапорізької обласної ради № 21 від 11.06.2020р.
Оскільки, апеляційним судом встановлено, що КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР здійснило нарахування відповідно до рішення № 21 лише утравні 2021 року у сумі 247,59 грн. та у вересні 2021 року у сумі 239,61 грн. тазроблено перерахунок у вересні 2021р. у сумі 718,82 грн. (718,82 грн. = червень 2021р.у сумі 247,59 грн., липень 2021р. у сумі 247,59 грн., серпень 2021р. у сумі 247,59грн.), авсього 1206,02 грн. у період дії зазначеного рішення.
У споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 обліковується прилад обліку холодного водопостачання № 031081.
Абонент не виконує свої зобов'язання, щодо вчасної передачі показників приладу обліку, тому відповідно до законодавства України відповідачу у період коли показання не передавались нарахування за послуги проводились згідно до законодавства України.
Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Правил надання послуг з централізованого водопостачання централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. №690, нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється споживачам, приміщення яких оснащені розподільними приладами обліку, протягом 3-х місяців з дати відсутності доступу до приладу обліку та ненадання абонентом вчаснопочинків обліку за середньодобовим споживанням послуг за попередні 12 місяців, з, з 4-го місяця - згідно нормативів питного водопостачання, затверджених органамимісцевого самоврядування.
У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня не попуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як ізспоживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Відповідно до п.2 ч,2 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормамиспоживання, встановленими органом місцевого самоврядування.
Так як відповідач своєчасно не передає показання приладу обліку, йому періодично було зроблено нарахування за послуги перші 3 місяці за середньодобовим споживанням послуг за попередні 12 місяців, та з 4 місяця відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради № 150 від 14,12.2017р. «Про затвердження питомих норм споживання питної води у місті Вільнянськ» норма споживання на одну особу 0.310 мі/добу (копія рішення № 150 від 14.12.2017р. - 66-70 додана апелянтом до його апеляційної скарги у цій справі, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача).
Враховуючи, що відповідач володіє земельною ділянкою площею 31 м2 і має право на полив, дані нарахування включають також потреби в воді на період поливного сезону, що триває з 1 травня по 1 жовтня відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради.
У подальшому (за всі наступні періоди) нарахування за водопостачання на господарські потреби проводилося виключно у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щомісячно передавати показники водолічильника, як того вимагають пункти 21, 22 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 № 690.
Таким чином, суд першої інстанції помилково ототожнив усі нарахування з рішенням № 21, хоча переважна їх частина здійснювалася на підставі норм споживання, передбачених законодавством, у зв'язку з ненаданням відповідачем показників засобу обліку.
Коли КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР отримало від відповідача показники водолічильника, цідані були належним чином враховані підприємством, що підтверджується таблицеюобліку показників (а.с.64, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача).
Після отримання достовірних даних позивач здійснив перерахунок нарахуваньвідповідно до фактичних показань лічильника, у тому числі щодо господарських потреб (а.с.65, який може бути прийнятий апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача).
Тож суд першої інстанції не врахував, що загальний перерахунок вартості послуг також стосувався і господарських потреб. Це свідчить про добросовісне виконання позивачем своїх зобов'язань та коректне застосування правил обліку спожитої води, визначених чинним законодавством.
Суд першої інстанції поза своєю увагою залишив докази позивача у цій справі в частині, що підтверджують факт ненадання показників. Згідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач користується послугами підприємства, заяв про припинення надання послуг не надходило (належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та стороною відповідача апеляційному суду не надані). Відповідач порушує право позивача, на отримання коштів за надану послугу зцентралізованого водопостачання та водовідведення відповідно до вимог ст.526 ЦК України. Відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, відповідно до ст.625 ЦК України. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова відзобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов язання (неналежневиконання). Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР слід задовольнити частково, заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР скасувати;ухвалити у цій справі у цій частинінове судове рішення у вигляді постанови; стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР заборгованість у розмірі 2130,42 грн., в іншій частині відмовити; у зв'язку із чим, заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року змінити, вказавши остаточні розміри заборгованості та судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР у цій справі:
- «4510,71 грн. заборгованості» (розрахунок: задоволено вимог позивача судом першої інстанції оскаржуваним рішенням у розмірі 2380,29 грн. + задоволено вимог апеляційним судом цією постановою у розмірі 2130,42 грн.)
- та «5973,00 грн. судового збору» (розрахунок: судовий збір при задоволенні позову позивача частково складає в силу вимог ст. 6 ч. 4 ЗУ «Про судовий збір» (якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) - 2389,20 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції у розмірі 3028,00 грн. * 4510,71 грн./заявлено вимог позивачем 5716,73 грн. - ціна позову а.с.1) + судовий збір при задоволенні апеляційної скарги частково - 3583,80 грн. (розрахунок: сума судового збору за апеляційну скаргу як за оскарження всього рішення 4542,00 грн. (3028,00*150%/100%)* 4510,71 грн./заявлено вимог позивачем 5716,73 грн. - ціна позову а.с.1) відповідно.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ задовольнити частково.
Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗОР скасувати.
Ухвалити у цій справі у цій частині нове судове рішення у вигляді постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 03327115) заборгованість у розмірі 2130,42 грн., в іншій частині відмовити.
У зв'язку із чим, заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року змінити, вказавши остаточні розміри заборгованості та судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОБЛВОДОКАНАЛ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 03327115) у цій справі «4510,71 грн. заборгованості» та «5973,00 грн. судового збору» відповідно.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова апеляційним судом складена 09.01.2026 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.