Справа № 522/18838/24
Провадження № 2/522/572/25
23 грудня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Юрченко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди, у якій позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,097 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0058, шляхом усунення порушень меж земельних ділянок, демонтування паркану, що огороджує частину земельної ділянки позивача, побудованого відповідачем на території земельної ділянки позивача, демонтування балкону та двох кондиціонерів будинку відповідача, що нависають над земельною ділянкою позивача всупереч вимогам пункту 6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1-25 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення»; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 150000,00 гривень та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,097 га, кадастровий № 5110137500:52:026:005 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2022. Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 48534534 від 25.11.2022. По сусідству з домоволодінням позивачки знаходиться земельна ділянка, кадастровий № 5110137500:52:026:0036, з домоволодінням, яке належить ОСОБА_2 . Зазначена земельна ділянка разом з домоволодінням межує із земельною ділянкою позивачки. Зі зведено плану фактичних меж земельних ділянок вбачається невідповідність між межами земельних ділянок, отриманих за даними ДЗК та фактичними межами земельних ділянок, отриманими в результаті кадастрової зйомки, а саме: фактична межа між належною позивачці земельною ділянкою та земельною ділянкою відповідачки вигороджена парканом, збудованим відповідачкою, який частково виходить на земельну ділянку позивачки, що свідчить про зайняття відповідачкою частини земельної ділянки позивачки. Позивачка зверталась до відповідачки з метою досудового врегулювання спору, однак відповіді не отримала. Також позивачка зазначає, що балкон будинку відповідачки, який розташований впритул до межі земельних ділянок, фактично нависає над територією земельної ділянки позивачки без нормативних відступів, які повинні бути у відповідності до СНіП, що заважає позивачці користуватись земельною ділянкою, балкон затіняє земельну ділянку, дощова вода спадає з балкону на земельну ділянку, також вода стікає з двох кондиціонерів, розміщених поряд з балконом. Зазначає, що фактично зайнята відповідачкою площа земельної ділянки позивачки становить 0,0030 га. Позивачка зазначає, що зайняттям земельної ділянки їй заподіяна моральна шкода, оскілки незаконно порушено її право власності, відповідачка не реагувала на зауваження позивачки, нависаючий на земельною ділянкою балкон погіршує стан земельної ділянки, біля огорожі розміщена собака відповідачки, яка поводиться агресивно, кидається при спробах підійти до паркану або пройти вздовж. Оцінює розмір заподіяної моральної шкоди у розмірі 150000,00 гривень.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справи передана на розгляд судді Чернявській Л.М.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2024 відкрите провадження та призначений розгляд справи у підготовчому засіданні правилами загального позовного провадження.
На підставі розпорядження № 845/25 від 20.05.2025 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 06.05.2025 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку», відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді м. Одеси, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/18838/24 провадження № 2/522/572/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 522/18838/24 провадження № 2/522/572/25 передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.06.2025 справа прийнята до провадження, призначений розгляд справи у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 12.08.2025.
У судове засідання 12.08.2025 прибули представник позивача - адвокат Міркун О.С., представник відповідача адвокат - Торубка А.М.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2025 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті на 16.10.2025.
У судове засідання 16.10.2025 прибули представник позивача - адвокат Гудков С.О., представник відповідача адвокат - Торубка А.М. За клопотанням представника позивача у судовому засіданні оголошена перерва до 23.10.2025.
У судове засідання 23.10.2025 прибули представник позивача - адвокат Гудков С.О., представник відповідача адвокат - Торубка А.М. Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, заперечуючи обставину зайняття відповідачем земельної ділянки позивача. Представник відповідача також зазначив, що наявність балкону у будинку передбачена технічним паспортом, згоду на розташування паркану надавала попередня власниця земельної ділянки, під час виготовлення проекту технічної документації на земельну ділянку позивач не погоджувала межі земельної ділянки з відповідачем, будь-які права позивача відповідач не порушує. У судовому засіданні оголошена перерва до 02.12.2025 для надання представником відповідача оригіналу технічного паспорта для огляду у судовому засіданні.
У судове засідання 02.12.2025 прибули представник позивача - адвокат Гудков С.О., представник відповідача адвокат - Торубка А.М. Розпочалась стадія судових дебатів. У зв'язку з вимкненням електропостачання у приміщенні суду, у судовому засіданні оголошена перерва до 09.12.2025.
У судове засідання 09.12.2025 прибули представник позивача - адвокат Гудков С.О., представник відповідача адвокат - Торубка А.М.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 09.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення до 19.12.2025. Враховуючи перебування судді у відпустці, рішення ухвалено 23.12.2025.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захи-щаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному пра-во на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК - України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення певних дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Частиною 1 статті 91 ЗК України, зокрема, передбачено, що власники земельних ділянок зобов'язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.
Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.
Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані дотримуватися меж земельних ділянок (ч. 6 ст. 106 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
За змістом ч. 2 цієї статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ч. 2 ст. 158 ЗК України).
Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Суд встановив, що 25.11.2022 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.11.2022 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Міглазовою Ю.О., зареєстрованого в реєстрі за № 5477, набула право власності на нерухоме майно:
1)дачу, 14/100 часток дачно-будівельного кооперативу «Інженерів та наукових працівників», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка вцілому складається з дачного будинку - літ. «Б», сараю - літ «б1», літньої кухні - літ «б2», огорожі - № 1-3, загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м.;
2)земельну ділянку площею 0,097 га (у тому числі за земельними угіддями, га: 57.6 під зеленими насадженнями - 0,097), кадастровий № 5110137500:52:026:0058, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 07.03 Для індивідуального дачного будівництва;
3)земельну ділянку площею 0,0732 га (у тому числі за земельними угіддями, га: 57.6 під зеленими насадженнями - 0,0732), кадастровий № 5110137500:52:026:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: категорія земель: землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 07.03 Для індивідуального дачного будівництва.
ОСОБА_2 29.07.2005 набула право власності на 47/100 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 та складається в цілому з одного кам'яного житлового будинку під літ. «А» , житловою площею 117,6 кв.м., загальною площею 226,4 кв.м. та надвірних споруд: літ. «Д,О» - душові, літ. «Е,М,И,Р» - сараї, літ. «З,К» - гаражі, літ. «Н» - вбиральня, літ. «П» - літня кухня, літ. «Л» - сарай-вбиральня, № 2-1, 2, 4-6, 8 - огорожа, І-ІІІ - мостіння. 47/100 частин домоволодіння розташовані на земельній ділянці площею 270 кв.м.
Також 29.07.2005 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 10322, набула право власності на земельну ділянку площею 0,0270 га, розташовану на території Одеської міської ради в АДРЕСА_4 . Характеристика угідь: 0,0092га - багаторічні насадження; 0,0178 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями. Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
06.10.2005 ОСОБА_2 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 296039 на земельні ділянку площею 0,0270 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:52:026:0036.
03.03.2011 складений акт готовності об'єкта до експлуатації № 2019 по об'єкту: будівництво житлового будинку, АДРЕСА_2 . Сертифікатом відповідності № 15002019 від 03.03.2011 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: будівництво житлового будинку, АДРЕСА_2 , загальною площею 370,20 кв.м., проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо фактичного зайняття частини земельної ділянки позивачки парканом, встановленим відповідачкою, суд виходить з наступного.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі зведеного плану фактичних меж земельних ділянок з нанесенням суміжних земельних ділянок (їх меж) відповідно до даних Державного земельного кадастру, виготовленим інженером-геодезистом ОСОБА_4 , кваліфікаційний сертифікат № 010762, вбачається, що фактична межа між земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:52:026:0036 та земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:52:026:0058 знаходиться поза межами земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0036, отриманої за даними ДЗК, та накладається на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:026:0058. Площа контуру земельних ділянок, що характеризує різницю між фактичними межами земельних ділянок та межами земельних ділянок, які внесено до ДЗК (га), становить 0,0030 га.
Вказаний Зведений план фактичних меж земельних ділянок виготовлений інженером-геодезистом Колосовим Олександром Васильовичем на підставі договору № 15/02/23 від 15.02.2023 на виконання роботи по кадастровій зйомці двох земельних ділянок (для проведення землевпорядних робіт) за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , а також виготовлення зведеного плану фактичних меж вищевказаних земельних ділянок з нанесенням суміжних земельних ділянок (їх меж) відповідно до даних Державного земельного кадастру. До зведеного плану додані копії: кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста, свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-геодезиста, сертифікату відповідності приладу/засобу вимірювальної техніки, декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки.
Суд вважає, що вказаний доказ підтверджує доводи позивача щодо розташування частини паркану відповідачки на земельній ділянці позивачки, що свідчить про зайняття відповідачкою частини земельної ділянки, яка належить позивачці.
Відповідачкою не спростований належними доказами факт розташування частини її паркану на земельній ділянці позивачки.
Щодо наданого відповідачем Збірного кадастрового плану суміжних землевласників та землекористувачів земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , складеного інженером землевпорядником ПП «ЮРЗЦ» Ляшенко В.М., то суду не надані докази на якій підстави цей Збірний кадастровий план виготовлявся, до нього не додані документи, які підтверджують кваліфікацію виконавця, повірку приладів/засобів вимірювальної техніки. Тому відсутні підстави вважати, що зазначений Збірний кадастровий план суміжних землевласників та землекористувачів земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 є належним та допустими доказом розташування паркану відповідачки в межах належній їй на праві власності земельної ділянки та відсутності порушення меж земельної ділянки позивачки.
Сторони не заявляли клопотання про проведення земельно-технічної експертизи, відповідні висновки експертизи суду не надали. З огляду на принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, враховуючи приписи ч. 2 ст. 13 ЦПК України, у цій справі у суду були відсутні підстави для призначення експертизи за власною ініціативою.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,097 га, кадастровий номер № 5110137500:52:026:0058 шляхом демонтування паркану, що огороджує частину земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0036.
Щодо позовних вимог про демонтування балкону та двох кондиціонерів будинку відповідачки, що за твердженням позивачки нависають над її земельною ділянкою, то позивачка не надала суду належних, допустимих і достатніх доказів того, що балкон та два кондиціонери нависають над її земельною ділянкою та створюють перешкоди у користуванні нею, як і не надала доказів того, що балкон є самовільно збудованим та його будівництво не відповідає вимогам Державних будівельних норм. Позивачем не надані жодні докази порушення її права внаслідок існуючого розташування балкону та двох кондиціонерів будинку відповідача.
Отже, у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У абзаці 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачка зазначає, що зайняттям земельної ділянки їй заподіяна моральна шкода, оскілки незаконно порушено її право власності, відповідачка не реагувала на зауваження позивачки, тому вважає, що на її користь має бути стягнута моральна шкода у розмірі 150000,00 гривень.
Приймаючи до уваги доводи позивача, враховуючи, що порушення права власності позивача потребували від неї часу та зусиль для поновлення своїх права, однак, враховуючи не надання позивачем доказів завдання їй моральної шкоди саме у розмірі 150000,00 гривень, завдання позивачу фізичних, душевних чи психічних страждань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованим стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом перевірено зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору за подання позовної заяви. З відповідаа підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) усунути перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) у користуванні земельною ділянкою площею 0,097 га, кадастровий номер № 5110137500:52:026:0058, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , шляхом демонтування паркану, що огороджує частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0270га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0036, яка належить ОСОБА_2 , та розташований в межах земельної ділянки кадастровий номер № 5110137500:52:026:0058, від точки Г до точки Д згідно кадастрового плана земельної ділянки номер № 5110137500:52:026:0058.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 453,73 гривень (чотириста п'ятдестя три гривні 73 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05.01.2026.
Суддя Юлія ЧОРНУХА