Справа № 128/1885/25
Іменем України
12 січня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2024 за № 62024240040000260, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Журба, Овручського району Житомирської області, громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , одруженого, освіта середня спеціальна, військовослужбовця, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,
12.01.2023 між ОСОБА_5 , з однієї сторони, та начальником Національної академії Національної гвардії України генерал-лейтенантом ОСОБА_7 , з іншої сторони, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу на три роки. Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України №17 (по стройовій частині) від 16.01.2023, ОСОБА_8 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення і призначений на посаду інструктора з водіння навчального взводу з підготовки водіїв автомобільної роти батальйону забезпечення навчального процесу у військовому званні - «сержант». Відповідно до статей 2, 4 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом. Згідно зі статтями 3 та 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов?язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов?язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів. Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби за контрактом сержант ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 20.12.2023 №769 «Про затвердження порядку організації експлуатації автомобільної техніки, іншого майна номенклатури автомобільної служби Національної гвардії України», автомобіль «IVECO AD 720T42WTH» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Gurlesenyil Treyler GLYS» реєстраційний номер НОМЕР_2 закріплений для проведення технічного обслуговування, ремонту та експлуатації за сержантом ОСОБА_5 . Під час проходження військової служби сержанта ОСОБА_5 , на підставі наказу т.в.о. начальника Національної академії Національної Гвардії України №251 (по стройовій частині) від 22.08.2024, на транспортній машині «IVECO» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Gurlesenyil Treyler GLYS» реєстраційний номер НОМЕР_2 було відряджено до міста Одеса.
Так, ОСОБА_5 , не передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи не умисно, 22.08.2024 приблизно о 10 годині 10 хвилин, керуючи технічно справною транспортною машиною «IVECO AD 720T42WTH» реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «Gurlesenyil Treyler GLYS» реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись по кільцевій дорозі міста Вінниці автодорогою М-21 сполученням «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський» у напрямку м. Немирів, Вінницької області, знаходячись на ділянці дороги 305 кілометр, здійснюючи об?їзд автомобіля «Mersedes Vito» реєстраційний номер НОМЕР_5 , який стояв на обочині біля відбійника, не переконався в безпечності вказаного маневру, а також у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_6 , що належить Комунальному підприємству «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому перебував пасажир ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що рухався в напрямку м. Могилів-Подільський по належній смузі руху, внаслідок чого автомобіль «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_7 змінив напрямок руху та зіткнувся з автомобілем «Оpel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який належить останньому, та рухався позаду автомобіля «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_9 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_9 ОСОБА_10 отримав сполучну травму тіла у вигляді: (відкритої черепно-мозкової травми (садна та синці на голові, забито-скальповані рани голови та обличчя з крововиливами в м?які покрови, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепа з руйнуванням речовини головного мозку, з чисельними розривами оболонок головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив), закритої тупої травми грудей (садна та синці грудях, розрив лівого грудинно-ключичного з?єднання, перелом грудини в проекції четвертого міжребір?я з крововиливом в навколишні тканини, переломи ребер з розривами пристінкової плеври та паренхіми легень, гематоракс справа - 200 мл, зліва - 900 мл, розрив перикарду по передній поверхні, забій серця, наскрізні крововиливи правого вушка серця, наскрізні розриви стінки правого передсердя, забій обох легень, крововилив в заднє середостіння по ходу грудної частини хребта, закритої тупої травми живота (садна та синці на тулубі, крововилив в товщі жирової клітковини по передній поверхні, множинні розриви брижі порожньої кишки з крововиливами в навколишні тканини та стінку кишки, розриви брижі сліпої кишки та висхідного відділу товстого кишечника з крововиливами в їх стінки, травматичний розрив капсули та тканини печінки, гемоперитонеум - 300 мл, синців та саден на кінцівках, що спричинило загибель останнього на місці дорожньо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалась, в діях водія транспортної машини «IVECO AD 720T42WTH» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Gurlesenyil Treyler GLYS» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 , вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 14.2(в) Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля транспортної машини «IVECO AD 720T42WTH» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Gurlesenyil Treyler GLYS» реєстраційний номер НОМЕР_10 G ОСОБА_5 , які не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2(в) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 10.1, 14.2(в), Правил дорожнього руху України, де вказано: п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 14.2(в) - перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. Порушення водієм ОСОБА_5 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв?язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
До Вінницького районного суду Вінницької області подано угоду про визнання винуватості, укладену 12.01.2026 між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_6 . Даною угодою сторони погодили ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 415 КК України у виді позбавлення волі строком два роки; на підставі ст. 58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі строком два роки призначити службове обмеження на той самий строк із провадженням відрахування в дохід держави двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 . Згідно з укладеною угодою, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 415 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні - кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 415 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 12.01.2026 прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену у даній угоді міру покарання, а також просив вирішити питання щодо речових доказів та стягнути з ОСОБА_5 витрати на проведення експертиз у загальній сумі 18 336,76 грн.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 12.01.2026 зазначила, що вона надає згоду на затвердження угоди про визнання винуватості та погоджується на визначення ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 12.01.2026 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду про визнання винуватості, та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований у результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Також йому зрозумілі положення про відповідальність у випадку невиконання вироку на підставі угоди про визнання винуватості. Суду зазначив, що витрати на проведення експертиз відшкодує у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні 12.01.2026 зазначив, що при затвердженні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, тиск на ОСОБА_5 при затвердженні угоди про визнання винуватості не чинився, йому були роз'яснені усі права та обов'язки, вид і розмір покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому покарання, визначене в угоді.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений підтвердили, що при укладанні угоди діяли добровільно, тобто угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати інших осіб для допиту з метою перевірки добровільності укладення угоди сторонами. Суд об'єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого ОСОБА_5 щодо повного розуміння ним своїх процесуальних прав, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, зокрема, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з такого.
У статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнає себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином (кримінальним правопорушенням, не пов'язаним з корупцією).
Отже, у даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості, відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до статті 474 КПК України, роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені статтями 473, 476 КПК України, вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнає повністю, погодився на призначення узгодженого покарання, що підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання, цілком розуміє права, визначені частиною четвертою статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель потерпілого.
Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України та положенням Закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не установлені.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Згідно зі ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не установлено.
Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони судового провадження визначили покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 415 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, а також сторони погодили на підставі статті 58 КК України замість покарання у виді позбавлення волі строком два роки призначити службове обмеження на той самий строк із відрахуванням в доход держави двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого (який раніше несудимий, позитивно характеризується, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має неповнолітню дитину), відповідають загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 27.08.2024.
Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
З обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженню на загальну суму 18 336,76 грн (висновки експертів №СЕ-19/102-24/16854-ІТ від 12.09.2024 на суму 2 650,48 грн, №СЕ-19/102-24/16855-ІТ від 27.08.2024 на суму 1 893,20 грн, №СЕ-19/102-24/16853-ІТ від 12.09.2024 на суму 2 650,48 грн, №СЕ-19/102-24/17940-АВ від 02.10.2024 на суму 3 183,60 грн, №СЕ-19/102-24/17946-АВ від 07.10.2024 на суму 3 183,60 грн, №СЕ-19/102-25/827-ІТ від 20.01.2025 на суму 2 785,65 грн, №СЕ-19/102-25/3172-ІТ від 03.03.2025 на суму 1 989,75 грн).
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не застосовувались. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 373, 374, 471, 473-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.01.2026 між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі статті 58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, призначити ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 (два) роки із відрахуванням у доход держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .
Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 27.08.2024 на майно, а саме: транспортний засіб марки «IVECO» моделі IVAD7-CT реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом «GT70/5-НПП» реєстраційний номер НОМЕР_11 , транспортний засіб марки «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_12 , транспортний засіб марки «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_8 , - скасувати.
Речовий доказ: автомобіль «IVECO»моделі «IVAD7-CT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом «GT70/5-НПП», реєстраційний номер НОМЕР_11 , який повернуто на зберігання заступнику начальника відділу технічного забезпечення Національної академії Національної гвардії України полковнику ОСОБА_12 , - залишити власнику.
Речові докази: автомобіль «ВАЗ 210934» реєстраційний номер НОМЕР_12 , автомобіль «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_8 , які поміщено на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17, - повернути власникам.
Документи: карта пам'яті Good Ram micro SD 16 GB з відеофайлами з камер зовнішнього відеоспостереження м. Вінниці, - залишити у матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2024 за № 62024240040000260, що перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення - Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів у загальній сумі 18 336 (вісімнадцять тисяч триста тридцять шість) грн 76 коп.
Роз'яснити ОСОБА_5 про його обов'язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 12.01.2026 та передбачену статтею 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, визначених ст. 394 КПК України: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.